В області посіви сої, соняшнику, кукурудзи, овочеві та плодові культури активно заселяє та шкодить рослинам павутинний кліщ. У спекотну та суху погоду втрати врожаю від шкідника можуть сягати 50 - 60%, а при перевищенні порогу шкодочинності посіви можуть повністю загинути. Слід зазначити, що донедавна павутинні кліщі майже не шкодили соняшнику та кукурудзі. Будучи поліфагами, вони віддавали перевагу сої, овочевим та плодовим культурам, але зміна клімату призводить до поширення нових, нетипових для України, видів, що несуть серйозну загрозу для рослинництва.

Інтенсивному розвитку та поширенню цього шкідника сприяють погодні умови, а саме висока температура повітря і низька відносна вологість повітря. Оптимальною для розвитку кліща температурою є +29 - +31°C, а вологість повітря – 35-55%. З підвищенням температури інтенсивність яйцекладки зростає. Протягом вегетаційного періоду кліщ може дати до 10-12 поколінь.

Економічний поріг шкодочинності павутинного кліща становить 5 дорослих особин на один листок при заселенні більш ніж 10% рослин. За довготривалих сприятливих умов (температура 28 - 33°C, відносна вологість повітря 35-50%, відсутність опадів) кліщ може розвиватися у 12 поколіннях. Небезпека павутинного кліща ще й у тому, що шкодять рослині як імаго, так і личинки, висмоктуючи з листя сік. У рослини порушується водний баланс, знижується вміст хлорофілу та сповільнюється процес фотосинтезу. Комаха може шкодити посівам упродовж тривалого періоду: від 2 листків і до повної стиглості. Кліщі заселяють переважно нижній бік листків, де живуть у павутині. Живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листка, на якому з’являються спочатку світло-зелені плями, які згодом зливаються й утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). При цьому збільшується випаровування води, відбувається втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Рослини відстають у рості, листки передчасно засихають та опадають, гинуть стебла. Рослини можуть передчасно закінчувати вегетацію. Це може значно знизити врожай, особливо на фізіологічно ослаблених посухою посівах.

Слід зважати на те, що за ураження кліщами іноді помилково сприймають пошкодження рослин, що викликане посухою або деякими захворюваннями. Тому, ухвалюючи рішення про застосування тих чи інших препаратів, необхідно враховувати вірогідність наявності кліщів, а не лише візуальні симптоми на листках. Визначають наявність кліщів на рослині за допомогою кишенькового мікроскопа, збільшувального скла або білого аркуша паперу (на який необхідно струсити кліщів з листка).

Важливий етап боротьби зі шкідником – вчасне виявлення його у посівах. Кліщ, як правило, починає заселяти рослини з країв поля. Уражені рослини відстають у рості, листки передчасно засихають та опадають. Огляд варто починати з нижніх ярусів листків, поступово переходячи до верху рослини. Обстежувати листки слід з нижнього боку під лупою, адже кліщ має малий розмір, тому неозброєним оком не завжди можна вчасно діагностувати проблему. Кліщі можуть бути різного кольору: жовто-зелені, червоні, помаранчеві, білі. За умови перевищення ЕПШ кліщів рекомендуємо обробити посіви інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ефективний акарицид проти павутинного кліща має володіти трансламінарними властивостями. Це дає змогу проконтролювати шкідників, що не потрапили під обробку, перебуваючи у важкодоступних місцях. Також варто зважати на те, щоб препарат діяв на кліща у всіх стадіях його розвитку (яйце-личинка-німфа-імаго). Використовуючи акарициди, які контролюють не всі стадії розвитку кліща, обробку посівів потрібно буде робити двічі.

Обов’язково за 3 доби попередити голів виконавчих комітетів сільських та селищних рад, власників пасік про час та місце проведення (вказати назву, ступінь і строк дії токсичності препарату). Хімобробки проводити з дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин, техніки безпеки та санітарних правил при роботі з ними.