З настанням осені люди починають активно згрібати опале листя та залишки огородини і спалюють їх, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю та довкіллю. Кожного року лікарі попереджають про ризики для здоров’я, а екологи б’ють на сполох, адже це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів тварин!

За підрахунками, при згоранні 1 тонни листя утворюється 9 кг мікрочастинок пилу, які під час вдихання осідають у дихальних органах людини, а також 3 кг чадного газу, який, зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин. Разом з димом вивільняються пестициди та радіонукліди. Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин. Подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти збудникам захворювань.

Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області нагадує, що спалювання залишків рослинності на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Зокрема, багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність.

Вплив диму на здоров'я також залежить від того, де перебуває людина відносно джерела горіння, скільки часу може бути в зоні впливу та концентрації диму.

Також має значення, це горить чи просто тліє. При горінні може бути не настільки інтенсивний дим, а при тлінні бачимо більше диму, коли палимо багаття. Це все залежить і від самої речовини, наскільки вона суха. У зволоженому листі більше диму. При тлінні може бути більше диму, вуглецю, а при спалюванні бензопірен буде виділятись і при тлінні, і при горінні, чадний газ так само. При одночасному спаленні рослинних решток люди можуть спалювати побутове сміття, зокрема пластик. Його сполуки при спалюванні є дуже агресивними й негативно впливають на організм. Йдеться про фенол, формальдегіди та інші хімічні речовини.

 Як шкідливі сполуки діють на здоров'я людини

Дуже негативною хімічною речовиною є бензопірен, який є потужним канцерогенним та мутагенним фактором. Він впливає на організм дітей та людей похилого віку. Зокрема, небезпечний чадний газ, його концентрація в продуктах горіння відносно велика. Він легко сполучається з білками, виникає кисневе голодування, людина отримує гіпоксію, як наслідок — порушення координації рухів. Вона втрачає відчуття загрози для життя, виникає ейфорія, можлива зупинка дихання та смерть.

Діоксид вуглецю також може призводити до смерті через декілька хвилин відносно великої концентрації, тобто якщо ми перебуваємо біля диму, де горить сміття. Діоксид азоту спричиняє набряк легень і впливає на обмін речовин.

Діоксид сірки — дуже сильний подразник слизових оболонок і дихальних шляхів. Він може руйнувати білки легенів, тобто саму структуру, та руйнує вітамін B1, який важливий для організму. Одночасно ці всі хімічні речовини можуть підвищувати негативну дію один одного. Усе залежить від концентрації та часу дії.

До диму і сполук, які у ньому є, відчувають негативний вплив люди з алергіями, бронхіальною астмою, хронічними серцевими захворюваннями. Тому ці речі є серйозними, все ж таки треба думати не тільки про себе, а й про оточення.

Певні речовини можуть накопичуватися в організмі та здійснювати свій вплив. Усе залежить від кількості, складу і концентрації. Надалі можливий розвиток і вірусних бактеріальних захворювань легень, які спричиняє діоксид азоту і сірки.

Стани можуть погіршуватись і в людей певних професій, які беруть участь у гасінні пожеж, продукти горіння можуть викликати рак легень.

 Чи можна захистити себе від диму

Як стверджують лікарі-гігієністи, стандартна хірургічна маска від шкідливих речовин, що виділяються під час горіння, не рятує — дим проникає і можна надихатись, бо тверді частинки проходять цей бар'єр. Тому в цих випадках необхідно дотримуватися порад, а саме менше перебувати в тих місцях, де горить сухостій, або ж взагалі не палити.

   Що ж робити з опалим листям?

Найкращим шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м, в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже за рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисно використовувати компост в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

 Покарання за спалювання листя

Кожен з нас має законне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що гарантує стаття 50 Конституції України. Чинним законодавством країни забороняється спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя. Це порушення низки правил у сферi благоустрою населених пунктiв та статтей 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», які забороняють спалювання листя, сміття.

Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 771 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» Кодексу України про адміністративні порушення, статті 152 КУпАП «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів».

Зауважимо, що пiд час дiї воєнного стану в Українi спалювання сухостою може бути прирiвняне до диверсiй. Адже у березнi 2023 року Рада внесла змiни до Кримiнального кодексу, якими посилила вiдповiдальнiсть за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином, у статтi 113 «Диверсiя» до перелiку злочинiв додали навмиснi пiдпали, зокрема сухої рослинностi.

Тож фахівці Держпродспоживслужби вкотре закликають мешканців не палити листя, не робити шкоди своєму здоров’ю та довкіллю!