Саранові - комахи, що належать до ряду прямокрилих, підряду коротковусих, середніх та великих розмірів, що мають дві пари крил. Передня пара – надкрила, задня – крило, що у стані спокою складене віялом. Задні ноги модифіковані для стрибка, вусики коротші за тіло, яйцеклад самок короткий.
Для порівняння, у коника вуса довші за тіло та довгий саблеподібний або мечоподібний яйцеклад.
ФАЗОВА МІНЛИВІСТЬ САРАНОВИХ
Перетворення з нестадної фази у стадну – ключовий процес в утворенні спалахів масового розмноження сарани.
Сприятливі екологічні та погодні умови (посуха, перевипас худоби тощо) сприяють концентрації самок у відповідних біотопах під час яйцекладки. Також при відкладанні ворочків самки виділяють у ґрунт особливий секрет із додаткових залоз, приваблюючі самок з округи. Відбувається скупчення самок на обмеженій площі та висока щільність відкладених ворочків на квадратний метр.
Сарана стадної форми збирається в групи – куліги, її забарвлення стає яскравим та контрастним. Також змінюються пропорції частин тіла: крила стають довші, задні стегна коротші.
Традиційно для стадних саранових застосовується індекс відношення довжини надкрил (Е) до довжини заднього стегна (F) *:
Індекс E/F нестадної фази
1,4 (самки) та
1,42 (самці)
Індекс E/F стадної фази > 1,61 (самки) та > 1,63 (самці)
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ включає три стадії: яйце, личинку та імаго.
Ворочки з яйцями відкладаються у ґрунт влітку або восени. Ембріональний розвиток починається відразу, але призупиняється, щоб поновитися навесні з настанням стійкої теплої погоди. Однак для поновлення ембріонального розвитку ключову роль грає волога. Після розвитку відбувається спочатку поодиноке відродження, а потім масове.
При відродженні личинки виходять з ворочка, починають активно харчуватися та пересуватися у групах – кулігах. Личинки мають 5 віків, між якими відбувається линька та личинки збільшуються в розмірах. Збільшується кількість члеників вусиків та розвиваються крилові зачатки.
З 1-го по 3-й вік зачатки крил ледь помітні, у вигляді відтягнутих задніх кутів передньоспинки, що направлені вниз (**1-3). У личинок 4-го та 5-го віків зачатки крил переміщуються вверх на спинку та виглядають як меленькі крила (** 4-5).
У практиці дуже важливо навчитися розпізнавати вік личинок. Що раніше проводитимуться противосаранові обробки (рекомендується коли у популяції переважають личинки 2-го та 3-го віків), то меншу площу необхідно буде обробляти. Це економія часу, засобів, пестицидів та зниження негативного впливу на довкілля.
Тривалість кожного личинкового віку становить 5-7 днів.
З кожним наступним віком личинки площа куліги збільшується. Відтак куліга 2-го віку збільшується в 2 рази, ніж 1-го, а досягнув 5-го віку, куліга збільшить польщу в 40-300 разів порівняно з 1-м віком.
Добовий режим поведінки личинок включає три періоди: спокій, харчування та рух. Після сходу сонця личинки починають концентруватися на освітлених сонцем частинах рослин, ґрунуі та каміння.Зазвичай це з 6-ї до 8-ї години ранку. Ранкове харчування триває близько двох годин – з 8-ї години ранку при температурі повітря 18-20 ° С, вечірнє – близько півтори години – з 17-ї до 18-ї при температурі повітря 20-22 ° С. Між сніданком та вечерею – рух. У найспекотніші години (12-14) сарана намагається сховатися в тіні.
Саранові линяють 5 разів. Зазвичай це відбувається у денні часи, з 10-ї до 17-ї години. Сарана залазить на рослину та підвішується вниз головою, шкурка лопається, і личинка випадає на землю. Після чого знову личинка ховається у тіні.
ІМАГО
Личинки 5-го віку окрилюються, активно харчуються. Спочатку переліт короткий, а потім поступово збільшується. Залежно від виду період статевого дозрівання триває до декількох тижнів. Саме в цей час саранові здійснюють масові перельоти та наносять значної шкоди. Потім саранові спарюються.За декілька тижнів самки починають відкладати яйця.
Характеристики ґрунту, насамперед його механічний склад, компактність та вологість мають важливе значення у виборі ділянки для яйцекладки. Самка декілька разів випробовує ґрунт. І якщо він не пригодний для відкладання, то самка переходить на інше місце. Незважаючи на те, що яйця можуть бути відкладені у різний час, навесні відродження відбувається доволі дружньо.
Потенційно найнебезпечнішими серед саранових України є стадні види шкідника, зокрема італійська сарана (прус), перелітна (азійська) та може бути мароканська. Шкідники розвиваються на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та луках, біля зрошувальних каналів і систем та лісосмуг, подекуди у посівах багаторічних трав, сої, просапних і зернових культур.
Низька культура землеробства, покинуті сільгоспугіддя – все це сприяє збільшенню чисельності та шкодочинності саранових. Тому важливо, щоб зусилля було направлено також й на запобігання спалахам сарани.
ОСНОВНІ ВИДИ ОБСТЕЖЕНЬ САРАНОВИХ
Для своєчасного виявлення та знищення осередків сарани достатньо проводити такі обстеження.
ЗАХИСТ
Під час масового розмноження саранових головну увагу слід приділяти визначенню заселених площ. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок 1-го віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення їхнього розвитку у 3-му віці, у яких мала міграційна активність, що сприяє ефективності та економічності захисних заходів.
Методи обробки заселених ділянок препаратами залежать від конкретних умов. Використовують як суцільні обробки, так і крайові (навколо посівів), локальні — у місцях високої концентрації шкідників (куліги, зграї) і бар’єрні (на шляху міграції личинок).
Хімічні обробки проводять за чисельності личинок: італійського пруса — 2–5, нестадних саранових — 10–15 екз./м2. Обробки потрібно встигнути закінчити до початку окрилення саранових.
При роботі з пестицидами необхідно дотримуватися регламентів застосування засобів захисту рослин, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог, мати посвідчення про право роботи з пестицидами, одержання якого передбачено Законом України «Про пестициди і агрохімікати».
У разі виникнення питань щодо проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та/або видачі посвідчення про право роботи з пестицидами пропонуємо звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області однин з таких способів:
- особисто відвідати управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою:
м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А (телефон 097 860 40 49);
- написати листа на електронну пошту info@dp.dpss.gov.ua;
- надіслати листа в паперовому вигляді на поштову адресу:
вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006 .
* Заміри, що використовуються для визначення фази стадних саранових (по Лачинському та ін., 2002)
** Визначення віків личинок та стадії імаго саранових по розвитку крилових зачатків (по Бей-Биєнко та Міщенко, 1951, імаго крестової кобилки (Fischer von Waldheim,1833) з Лачининського та ін., 2002)