Радон: невидима небезпека

     Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує: радон є природним радіоактивним газом, який не має кольору, запаху чи смаку, тому людина не може виявити його без спеціальних вимірювань. Саме через цю особливість радон називають «невидимою загрозою» у житлових та громадських приміщеннях.

     Радон утворюється внаслідок природного розпаду урану, що міститься у ґрунтах, породах та деяких будівельних матеріалах. Газ може проникати до будівель через:

тріщини у фундаменті та підлозі;

стики між стінами і підлогою;

отвори навколо труб та комунікацій;

підвали, цокольні поверхи;

воду з підземних джерел (свердловини, колодязі).

Найчастіше радон накопичується у закритих, погано вентильованих приміщеннях.

     За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, радон є однією з основних причин розвитку раку легень та другою причиною після тютюнопаління. Тривале вдихання повітря з підвищеним вмістом радону збільшує ризик онкологічних захворювань.

     Особливо високий ризик спостерігається у курців, оскільки дія радону та тютюнового диму значно посилює негативний вплив на легені.

     Важливо знати: радон не викликає миттєвих симптомів. Небезпека полягає саме у довготривалому непомітному впливі.

     Підвищені концентрації радону можуть виявлятися у:

підвалах та перших поверхах будівель;

приватних будинках;

закладах освіти, розташованих на перших поверхах або у старих будівлях;

приміщеннях із недостатньою вентиляцією;

будівлях у районах з особливими геологічними умовами.

     Ефективною профілактикою є:

1. Проведення лабораторних вимірювань рівня радону. Лише спеціальні дослідження дозволяють визначити концентрацію газу в приміщенні.

2. Регулярне провітрювання приміщень. Особливо підвалів, цокольних поверхів, перших поверхів будівель.

3. Справна вентиляція. Необхідно контролювати роботу вентиляційних каналів та витяжних систем.

4. Герметизація тріщин і отворів у фундаменті, підлозі, місцях проходження труб.

5. Контроль під час будівництва нових об’єктів. Використання сучасних технологій захисту від проникнення радону.

     Важливо для закладів освіти: контроль безпечного середовища у закладах освіти передбачає також оцінку радіаційних факторів, зокрема рівня радону в приміщеннях. Проведення лабораторних досліджень є важливою складовою профілактики та збереження здоров’я дітей та працівників.

     Частота вимірювань залежить від типу будівлі, її розташування та попередніх результатів досліджень.

Рекомендується:

Для житлових будинків та квартир:

не рідше 1 разу на 5 років;

обов’язково після капітального ремонту, утеплення, заміни вікон, реконструкції підвалу чи вентиляції;

після придбання нового житла або заселення у приватний будинок.

Для закладів освіти, дитячих садків, шкіл, громадських будівель:

періодичний лабораторний контроль згідно з програмами виробничого/санітарного контролю;

додатково після реконструкції будівлі або зміни вентиляційних систем;

у разі розташування будівлі в потенційно радононебезпечній зоні — частіше, за рекомендаціями фахівців.

     Найкращий період для вимірювань - осінньо-зимовий сезон, коли приміщення менше провітрюються і концентрація радону може бути вищою.

     Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує:

100 Бк/м³ - бажаний орієнтовний рівень для житлових приміщень;

якщо це неможливо досягти технічно чи економічно, рівень не має  перевищувати 300 Бк/м³.

     Важливо розуміти: що нижча концентрація радону, то безпечніше, оскільки повністю безпечного рівня тривалого впливу не встановлено!

     Радон неможливо побачити чи відчути, але його вплив може бути серйозним. Саме тому своєчасний контроль, лабораторні вимірювання та вжиття  профілактичних заходів є запорукою безпечного середовища для життя, навчання та роботи.