Одне з найважливіших завдань для країни сьогодні – забезпечення продовольчої безпеки. Для збереження врожаю в період воєнного стану, в зернозберігаючих складах та елеваторах необхідно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби зі шкідниками запасу.

     За інформацією ФАО (Food and Agricultural Organization, Організації з питань продовольства і сільського господарства при ООН), щорічно шкідники запасів поїдають до 10 ‒ 15 % зерна, виробленого у світі, а в країнах, що розвиваються – 30 ‒ 50 %. Від шкідників хлібних запасів при зберіганні щорічно втрачаються десятки млн тонн зерна.

     Найпоширенішими шкідниками зерна і зернопродуктів є: комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, борошноїди, зернова міль, борошняний кліщ, комірні вогнівки та ін.

     Пошкоджене комірним довгоносиком зерно пшениці втрачає до 50% ваги, кукурудзи ‒ 35%. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму, а борошноїди і кліщі впливають на зниження схожості, залежно від виду шкідника, на 18 ‒ 92%.

     Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати.      Передусім шкідники хлібних запасів небезпечні для насіння.

     Живлячись зерном шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, потертю, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура і вологість. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими та смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні для людей і тварин мікотоксини, виділяють токсичні та канцерогенні речовини.

     На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених температурних межах. Встановлено, що для розвитку більшості шкідників хлібних запасів оптимальний температурний діапазон має бути у межах
18 ‒ 32°C. Тривалі мінусові та мінімальні плюсові температури стримують їхній розвиток і розмноження.

     Під час зберігання зерна необхідно здійснювати систематичний нагляд за його станом і за потреби проводити винищувальні заходи. Охолодження зерна проводять яка пасивним (відчинення дверей, вікон), так і активним (вентилювання, пересипання зерна транспортерами) способами.

     У зерні, яке охолоджене до -5…-10°C, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів, через що вони поступово гинуть. У таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції.

     Стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розмноження, шкідливості залежно від умов, способів та режимів зберігання зерна і зернопродукції й поєднує комплекс профілактичних, винищувальних заходів.

     Профілактичні заходи спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура, вологість), які погіршують їх розвиток, стримують розмноження. Важливим етапом є підготовка приміщень для зберігання зерна, що включає вологу дезінсекцію або фумігацію.

     При виявленні в зерні або зернопродуктах комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно негайно використати спеціальні винищувальні заходи. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками зернових запасів відіграє хімічний метод, який включає вологу та аерозольну дезінсекцію, фумігацію.

     Також спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області нагадують, що застосовувати пестициди та агрохімікати потрібно згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та гігієни праці, а також закликають остерігатися фальсифікованих пестицидів.