Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба усіх теплокровних тварин. До неї сприйнятливі домашні та дикі тварини всіх видів, а також люди. Характеризується гострим перебігом, тяжким ураженням центральної нервової системи, закінчується завжди смертю тварин і людей. Лікування не розроблено.
На території Покровської, Великомихайлівської та Маломихайлівської ОТГ епізоотична ситуація зі сказом тварин за останні роки залишається стабільно напруженою з тенденцією до поліпшення.
Динаміка виявлення неблагополучних пунктів за 2017 - 2021 роки:
2017 – 5 випадків;
2018 – 3 випадки;
2019 – 2 випадки;
2020 – 1 випадок;
2021 – захворювань на сказ не виявлено.
Збільшення захворювання тварин, як правило, спостерігається в лютому – квітні в період парування лисиць, а також у вересні – грудні, коли популяція зростає за рахунок молодих тварин.
Червона лисиця є головним джерелом рабічної інфекції сільськогосподарських і домашніх тварин. Серед усіх теплокровних вона найсприятливіша до вірусу сказу й забезпечує його постійну циркуляцію в природі.
За даними Покровської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі – УТМР), щільність червоної лисиці в мисливських угіддях Покровської, Маломихайлівської, Великомихайлівської ОТГ становить 0,6 особини на 1000 га мисливських угідь.
З метою забезпечення стійкого благополуччя щодо сказу тварин фахівці ветеринарної медицини постійно ведуть роботу в такому напрямку:
Щороку фахівцями Покровської районної державної лікарні ветеринарної медицини спільно з членами УТМР, лісового господарства проводяться щеплення пероральною атирабічною вакциною для м’ясоїдних тварин “Орісвак” хижих тварин проти сказу на території мисливських угідь. У листопаді 2021 року було розкладено 27584 приманки з вакциною. Розкладання проводилось рівномірно всєю визначеною територією із розрахунку 25 приманок на 1 км2. Приманки розподілялись на відстані 200 – 300 м одна від одної на узліссях, біля слідів лисиць, обабіч доріг та полів, у лісах на перехрестях доріг.
У пероральній кампанії було задіяно 80 осіб (ветлікарі, єгері, лісники, досвідчені мисливці), 21 група. Проводився облік роботи бригад у кінці кожного робочого дня. У зоні вакцинації було визначено 1 контрольну ділянку, де розкладали приманки з мітками, які не відлякують тварин. На 4, 8, 15 дні після розкладання проводився контроль споживання вакцини. Ефективність споживання – 100 %.
Досвід підтверджує, що, враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи щодо профілактики й боротьби з ним мають здійснюватися комплексно, спільними зусиллями працівників ветеринарної медицини, єгерів, лісників, мисливців, органів місцевого самоврядування під постійним керівництвом і контролем ДНПК при райдержадміністрації.