Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує. На сьогодні в Україні більшість полігонів твердих побутових відходів не відповідає європейським стандартам. Ті сміттєзвалища, які звикли бачити українці, - це зовсім не сучасні інженерні споруди, які використовують у країнах Європейського Союзу для збереження та захоронення відходів.

Переповнені, без належного обладнання, технологій та системи контролю, українські полігони є загрозою для довкілля та людини. Варто лише згадати трагедію на Грибовицькому сміттєзвалищі на Львівщині у 2016 році, загоряння звалищ у Вінницькій, Хмельницькій та інших областях. Така ж ситуація склалась і на полігоні твердих побутових відходів у місті Павлограді.

Проблема із відходами стоїть перед людством з того самого часу, як воно з'явилося на Землі, і з часом вона стає все серйознішою. Це одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення довкілля.

Сміття утворюється і накопичується не лише у кожному людському помешканні, а також у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе, дитячих садках, школах, лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи просто на вулицях. Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообігу речовин у природі.

Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація. Нерегулярне вивезення побутових відходів, накопичування їх у міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню комах, які є переносниками різних інфекційних захворювань.

За кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Щороку накопичується близько 10 млн тонн сміття. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас переймаються на дуже низькому рівні. Сміттєзвалища в Україні займають більшу територію, ніж об'єкти природного заповідного фонду України.

Однією з найбільш гострих комунальних проблем в місті Павлограді також є збирання та утилізація твердих побутових відходів. Ця проблема з кожним днем стає все актуальнішою. Через великий обсяг сміття, що в результаті життєдіяльності створює населення та підприємства регіону, звалища сміття з кожним роком займають все більші території регіону.

Важливою проблемою розвитку павлоградського регіону є відсутність сучасної ефективної системи збору, вивезення, переробки та утилізації твердих побутових відходів, тобто комплексної системи поводження, що негативно впливає на екологічний та соціальний стан як всієї території регіону, так і окремих територіальних громад, що входять до його складу.

У м. Павлограді полігон твердих побутових відходів виник стихійно у 60-х роках XX сторіччя на місці відпрацьованого кар'єру піску та суглинку. Тривалість складування твердих побутових відходів на цьому полігоні становить понад 45 років. На полігон приймаються побутові відходи населення, підприємств, будівельне сміття тощо. Існуючий полігон не відповідає нормам екобезпеки, перевантажений та потребує рекультивації. Тому проблеми, пов'язані з охороною довкілля та здоров'ям населення, викликають необхідність системного підходу. По-перше, це великі площі забрудненої землі, що на довгі роки залишається непридатною для використання. По-друге, така ситуація призводить до подальшого забруднення довкілля отруйними речовинами та парниковими газами. По-третє, не використовується потенціал вторинного використання ресурсів.

Сміттєвий полігон, обладнаний за всіма санітарними стандартами, безпечний для суспільства. Відповідно до міжнародних стандартів, тверді відходи побутового та промислового походження підлягають обов'язковій утилізації на полігонах за спеціальною технологією, з урахуванням певних вимог, норм і стандартів.

В Україні склад полігонів побутових вiдxодiв, проблема видалення та переробки побутових і промислових відходів ведуть до найбільш гострих проблем міст і населених пунктів, що в значній мірі визначає санітарно-епідеміологічне благополуччя населених місць.

Небезпека звалищ несе загрозу, в першу чергу, для довкілля, бо на звалища привозиться все, що завгодно, зокрема і промислові відходи, де утворюються високотоксичні речовини, які потрапляють в грунт, в грунтові води, а іноді і в підземні води.

Крім того, ці звалища забруднюють величезну територію, забираючи сільськогосподарські родючі землі. Пожежі, які виникають на полігонах, і, як наслідок, викиди в атмосферу - значно перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин та викликають не просто забруднення, а сильне отруєння навколишнього середовища, і це істотно впливає на здоров'я людей.

Дуже гострою проблемою звалищ є отруєння ними водоносних горизонтів, а значить - і водних джерел.

Не меншою проблемою є поширення через звалища небезпечних хвороб. Харчові відходи, які складають 25-30% усього сміття, є поживою для комах, щурів, собак та ряду птахів. У сприятливих для розвитку умовах збудники хвороб розмножуються, а тоді зі звалища переносяться в місця проживання людей, саме у такий спосіб звалища стають розплідниками бактерій, що викликають черевний тиф, дизентерію, холеру, лептоспіроз, а також туберкульозної та правцевої палички, бактерій газової гангрени та сибірської виразки тощо.

На жаль, в Україні ніхто не бере відповідальності за те, що робиться на полігонах чи сміттєзвалищах. У більшості випадків самі полігони давно вичерпали свій термін експлуатації та свій ресурс. Вони були побудовані, в кращому випадку, в 1980-х роках.

 Усі полігони твердих побутових відходів в Україні мають бути або приведені у відповідність до європейських стандартів екологічної безпеки, або закриті!

 Швейцарія, Швеція та Німеччина, наприклад, майже відмовилися від полігонів твердих побутових відходів. Ці країни вирішують свої «сміттєві проблеми» за допомогою сортування, спалювання та переробки. Швейцарія вважається одним із європейських лідерів з утилізації та переробки відходів. Ще у 2000 році у країні було заборонено полігони ТПВ. Відтак понад 50% відходів йде на переробку, решта - спалюється. У Швеції на звалища потрапляє менше ніж 1% усіх побутових відходів. Тобто лише 4 кг того сміття, яке продукує одна людина. У 2002 році на звалища заборонили вивозити відходи, які підлягають спалюванню. Трохи згодом така заборона поширилася і на харчові відходи. При цьому Швеція не лише переробляє понад 99% своїх відходів, але й імпортує сотні тисяч тонн з інших країн.

Україна також рухається європейським шляхом та прагне впроваджувати найкращі практики. Але наразі наша країна лише на початку шляху з трансформації власної системи управління відходами, тож на перших етапах нам не обійтися без полігонів. Однак вони мають бути сучасними та безпечними!