Найголовнішим правилом для споживача під час купівлі товарів, замовлення послуг (виконання робіт) є завжди вимагати та зберігати розрахунковий документ!

    Довідково: відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну).

    В усіх випадках купівлі товару, замовлення роботи чи послуги необхідно отримати письмове підтвердження цього факту.

    Це важливо, оскільки вимоги споживачів, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

    Якщо суб’єкт господарювання не надав Вам розрахунковий документ – вимагайте його!

    Пам’ятайте: Чим більше буде у вас таких документальних доказів, тим більше шансів на успіх матимете для відстоювання своїх прав споживача у разі їх порушення.

На сьогодні деякі суб’єкти господарювання, які є платниками єдиного податку (знаходяться на спрощеній системі оподаткування), вважають, що мають право не видавати розрахунковий документ.

    АЛЕ! Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» під час продажу товару ПРОДАВЕЦЬ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВИДАТИ СПОЖИВАЧЕВІ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

     Тому, якщо ж суб’єкт господарювання відмовляється видавати розрахунковий документ, рекомендуємо споживачам відмовитись від купівлі продукції (замовлення послуг) у такого суб’єкта господарювання, оскільки питання «а чи зможе споживач потім (під час виявлення недоліку, обміну товару) пред’явити свої вимоги» може залишитись не вирішеним.