Основні фактори ризику виникнення метгемоглобінемії влітку та шляхи їхньої мінімізації


Нікопольське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує.

Літні умови – підвищена температура, активне сільське господарство, зміни у харчуванні та водоспоживанні – створюють сприятливе середовище для виникнення метгемоглобінемії, тому важливо бути особливо уважними саме у цей період.

Метгемоглобінемія є рідкісним, але потенційно небезпечним клінічним синдромом, що характеризується збільшенням концентрації метгемоглобіну в крові – форми гемоглобіну, яка не здатна транспортувати кисень до тканин. Це призводить до кисневого голодування, яке надалі викликає порушення у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем. Особливо небезпечна метгемоглобінемія для немовлят та малолітніх дітей, в організмі яких ще не сформована достатня активність ферментів, відповідальних за відновлення метгемоглобіну.

Метгемоглобінемія може виникати у будь-який час року, проте у літню пору ризик її виникнення має тенденцію зростати внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Підвищення температури довкілля, зміни у харчовому режимі, збільшення споживання води, а також активне використання агрохімікатів у сільському господарстві створюють умови для підвищеного надходження в організм нітратів, нітритів та інших окиснювальних агентів, під токсичною дією яких і підвищується вміст метгемоглобіну в крові.

Основні фактори, що сприяють підвищенню ризику розвитку метгемоглобінемії у літній період:

Активне використання агрохімікатів у сільському господарстві.

Влітку, через активне удобрення полів, городів весною та раннім літом, концентрація нітратів у ґрунті зростає, і, відповідно, у воді колодязів, неглибоких свердловин та відкритих джерел. Також у спекотну пору вода може концентрувати забруднювачі через випаровування.

Особливо небезпечною є ситуація, коли колодязна вода використовується для приготування сумішей для немовлят, оскільки навіть невелика кількість нітратів може викликати у них серйозне отруєння.

Збільшене споживання води та вживання овочів і фруктів, які можуть містити нітрати.

У спеку люди більше п’ють воду, що збільшує надходження нітратів, якщо вода неякісна. Особливо це стосується води з колодязів або відкритих джерел, яка не завжди проходить належне очищення та може містити підвищену кількість нітратів, насамперед, після активного використання агрохімікатів у сільському господарстві. Також влітку люди вживають більше свіжих овочів, фруктів та ягід (огірки, капуста, буряк, морква, листя салату, шпинат, кавуни), які мають властивості накопичувати нітрати, особливо, якщо вони вирощені з активним використанням азотних добрив.

Висока температура та порушення умов зберігання продуктів харчування та води.

Підвищена температура довкілля сприяє активізації хімічних процесів, які можуть призводити до утворення окиснювальних сполук, здатних індукувати метгемоглобінемію. При високій температурі нітрати у воді та продуктах можуть швидше перетворюватися на токсичні нітрити. Тому тривале або неправильне зберігання овочів та води при високій температурі підвищує ризик утворення нітритів. Особливо це стосується нарізаних овочів, залишених на відкритому повітрі.

Вразливість дітей у літній період.

Літо – час відпочинку на природі, біля водойм, де часто немає належного контролю за якістю води та харчування, як наслідок - є ризик виникнення кишкових інфекцій, що можуть викликати ацидоз, який посилює токсичний ефект метгемоглобіну. Немовлята та малолітні діти більш чутливі до нітратів. Тому навіть помірні рівні нітратів у воді та продуктах можуть спричинити отруєння.

Групами ризику щодо виникнення метгемоглобінемії є:

  • діти до 6 місяців – найуразливіша група, бо їхня система кровотворення ще незріла;
  • діти до 3 років – мають нижчу толерантність до нітратів;
  • вагітні жінки – мають підвищену чутливість до нітратів; існує ризик гіпоксії плода при розвитку метгемоглобінемії у матері;
  • люди похилого віку – особливо з хронічними хворобами серця та крові;
  • мешканці сільської місцевості – часто споживають воду з колодязів або відкритих джерел, забруднених нітратами;
  • працівники сільського господарства, хімічної промисловості – професійний контакт з окиснювачами, добривами, хімікатами.

Основні симптоми метгемоглобінемії: синюшність губ, пальців, слизових оболонок (ціаноз); слабкість, запаморочення; задишка; втрата апетиту; сонливість, млявість; у тяжких випадках – судоми, втрата свідомості, кома. У немовлят навіть незначне підвищення рівня метгемоглобіну може призвести до смертельно небезпечного кисневого голодування.


Основні заходи мінімізації ризику виникнення метгемоглобінемії влітку.

1. Контроль якості питної води: 

  • регулярне дослідження води з колодязів, свердловин та інших природних джерел на вміст нітратів (оптимальний рівень нітратів у питній воді – не більше 50 мг/л);
  • використання безпечної води: питна вода повинна бути з централізованих систем водопостачання або паспортизованих джерел;
  • фільтрація води: застосування спеціальних фільтрів для видалення нітратів (наприклад, зворотного осмосу);
  • кип’ятіння не зменшує концентрацію нітратів, через випаровування води їхня концентрація може збільшитись;
  • не вживати сиру воду з підозрілих джерел, особливо для приготування дитячого харчування.

2. Правильне зберігання та використання води:

  • зберігати воду в прохолодних та чистих ємностях, щоб уникнути розвитку бактерій та збільшення нітритів;
  • не залишати воду надовго при кімнатній температурі, особливо якщо це вода з підозрілим вмістом нітратів.

3. Харчова профілактика:

  • обмежити споживання овочів та фруктів із високим вмістом нітратів, особливо дітям;
  • ретельно мити овочі, бажано замочувати у чистій воді;
  • не зберігати нарізані овочі при кімнатній температурі тривалий час;
  • для дітей до 6 місяців уникати годування водою з потенційно високим вмістом нітратів.

4. Підтримка належних санітарних умов:

  • запобігання забрудненню питних джерел відходами сільського господарства (добрива, гній);
  • колодязі мають бути розміщені не ближче 20-30 метрів від вигрібних ям, гноєсховищ та туалетів;
  • оснащення джерела води герметичними кришками, захистом від потрапляння дощових та стічних вод;
  • контроль та регулювання використання азотних добрив.

5. Медична профілактика та освіта:

  • інформувати населення про ризики нітратів у воді та можливі наслідки;
  • слідкувати за кольором шкіри та поведінкою дітей у спекотну пору;
  • звертатися до лікаря при появі симптомів метгемоглобінемії (блідість, синюшність губ, утруднене дихання, слабкість).

 

Пам’ятайте, метгемоглобінемія – це підступна загроза, яку можна попередити. Бережіть себе та своїх дітей!

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux