Небезпечний йододефіцит

    Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує.

     Йод належить до життєво важливих мікроелементів, без яких не можливе нормальне функціонування людського організму, є складовою частиною гормонів щитоподібної залози тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Гормони щитоподібної залози регулюють багато важливих біохімічних реакцій в організмі, зокрема синтез білка та ферментативну активність, і є важливими детермінантами метаболічної активності. Вони також необхідні для правильного розвитку скелета та центральної нервової системи плоду та немовлят. Крім щитоподібної залози, здатність акумулювати йод мають інші тканини (слинні та молочні залози, деякі залози шлунка, плаценти, мозку тощо).

   Йод бере участь у регуляції енергетичного обміну, температури тіла, швидкості біохімічних реакцій, обміну білків, жирів, водно-електролітного обміну, метаболізму ряду вітамінів, процесів росту та розвитку організму, зокрема нервово-психічного розвитку.

   Потреба в мікроелементі залежить від віку, особливостей біологічного стану, обміну речовин, періоду життя, статі, фізичної активності, наявності хронічних хвороб та інших факторів. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, добова потреба йоду враховує вік людини:

діти до 12 місяців – 100 мкг,

від 2 до 12 років – 120 мкг,

підлітки та дорослі –150 мкг,

вагітні жінки та матері, які годують дитину груддю, – 200 мкг,

люди похилого віку – 100 мкг на добу.  

   У ВООЗ раніше назвали безпечну дозу йоду – 1 000 мкг на добу. Та створити надлишок цього мікроелемента в організмі складно, він виводиться із сечею та через кишківник.

    Йод природно присутній у деяких харчових продуктах, додається в деякі види солі та доступний як харчова добавка. До 90% цього мікроелемента людина отримує з їжею і лише незначну кількість – з водою та повітрям. Рівень йоду в продуктах харчування з йододефіцитної місцевості (молоко, яйця, м’ясо, зернові, овочі) знижений. У природі найбільші запаси йоду містяться у морській воді, повітрі та ґрунті приморських районів, морських водоростях, молюсках та морській рибі. Решта харчових продуктів містить, як правило, незначну кількість цього мікроелемента. Нині цілком доведено зв’язок між вмістом йоду у ґрунті, воді, продуктах харчування та ступенем зобної ендемії.

     Причини нестачі йоду в організмі:

• Недостатня кількість надходження мікроелемента з продуктами харчування.
• Незначне споживання морепродуктів людьми.
• Відсутність йодної профілактики в йододефіцитних регіонах.
• Наявність в раціоні харчування чинників, які перешкоджають засвоєнню та утилізації йоду (прийом надмірної кількості брому, заліза, марганцю, свинцю, кальцію, хлору, кобальту).
• Прийом лікарських засобів, які ускладнюють засвоєння та утилізацію йоду (карбонат літію).
• Порушення обміну йоду.
• Збільшення радіаційного фону.
• Забруднення довкілля.

     Симптоми дефіциту йоду в організмі:

Пандемічний зоб.

Виникнення йододефіцитних патологій:

- гіпотиреоз (крайні прояви у дітей – кретинізм, у дорослих – мікседема);

- занепад сил, зниження працездатності, сонливість, розвиток набряків кінцівок, тулуба, обличчя;

- підвищений рівень холестерину;

- збільшення маси тіла;

- брадикардія (вид аритмії з низькою частотою серцевих скорочень);

- закрепи;

- зниження інтелектуального рівня: уповільнення розумової реакції,  порушення когнітивних функцій, уваги;

- кретинізм: у ембріона розвиваються фізичні, неврологічні, розумові вади кретинізму при дефіциті йоду в перші 6 місяців вагітності матері, що можливо запобігти за допомогою проведеної в термін йодизації матері;

- глухонімота;

- різні види паралічів;

- зниження фертильності;

- народження мертвого плоду, вроджені вади розвитку;

- підвищена смертність в перинатальний період.

    У дітей недостатній приплив йоду може призвести до затримки у фізичному та психічному розвитку. Діти, які мають йододефіцит, швидко втомлюються, їм складно концентрувати увагу, аналізувати та запам’ятовувати інформацію. У немовлят незначний дефіцит йоду швидко призводить до порушень когнітивних здібностей. А у дорослих дефіцит йоду може погіршувати розумові можливості, впливати на продуктивність.

    Аби запобігти дефіциту йоду в організмі, в багатьох країнах світу люди вживають виключно йодовану сіль.

    За оцінкою ЮНІСЕФ, лише 36 % домогосподарств в нашій країні споживають йодовану сіль, що набагато менше, ніж в багатьох розвинених країнах.

    За статистикою, мешканці України споживають 40–80 мкг йоду на добу, а це двічі менше рекомендованої кількості. Для профілактики дефіциту йоду в організмі, одним із дієвих способів профілактики є споживання  йодованої солі, заміна нею звичайної під час приготування страв щодня. Але слід пам'ятати, що кількість доданої солі не має перевищувати 1 чайну ложку (10 г) на добу. Щоб збагатити раціон йодом, зараз випускаються спеціально марковані харчові продукти, в які додається від 10 до 30 відсотків добової норми цього мікроелемента.

    Здорове харчування, яке містить продукти, збагачені йодом, є важливим для забезпечення нормального функціонування щитоподібної залози та загального здоров'я.

    Основні продукти, які є джерелами йоду, - це деякі види морської риби, такі як тунець, лосось, скумбрія, та креветки. Вживання морської риби може бути корисним для забезпечення припливу йоду в організм. Морські водорості, такі як норі, дульсе, фуку та інші, є відмінним джерелом йоду. Вони часто використовуються у японській кухні та можуть бути додані до супів, салатів або вживатися окремо. Деякі молочні продукти, такі як молоко та йогурт, можуть містити йод через використання йодованих кормів для тварин. Яйця також можуть бути джерелом йоду, особливо якщо курчата отримують додатковий йод у своєму раціоні.

    З метою збереження здоров’я дітей, організації безпечного середовища життєдіяльності при наданні послуг з освіти в Україні затверджено Стратегію реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року на виконання Указів Президента України від 25.05.2020 №195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», від 07.12.2019 № 894 «Про невідкладні заходи щодо покращення здоров'я дітей», ініціативи Першої леді Олени Зеленської та доручень Прем'єр-міністра України.

      У закладах освіти діють чіткі правила та вимоги щодо вживання солі у добовому раціоні дитини. Відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою КМУ від 24 березня 2021 року № 305, у дитячих закладах України дозволено використання лише йодованої солі для приготування страв. Норми обмежують споживання солі (до 1–1,5 г на порцію), забороняють досолювання готових страв та використання звичайної кам'яної солі. У домашніх умовах також радимо замінити звичайну сіль на йодовану.

      Але необхідно дотримуватися основних правил зберігання йодованої солі. Оскільки йод здатен випаровуватися з солі, йодовану сіль потрібно зберігати в закритих ємностях та використати з моменту виготовлення протягом 9 місяців. При приготуванні гарячих страв відбувається втрата від 20 до 50% йоду. Тому в страви йодовану сіль бажано додавати наприкінці технологічного процесу.