Мало хто з нас замислюється про те, що звичайне кошеня може стати причиною серйозного захворювання - токсоплазмозу. Як показує практика, хвороба протікає практично безсимптомно, але призводить до важких наслідків. На сьогодні хворобу зареєстровано більш ніж у 300 видів ссавців і 60 видів птахів. Джерелом токсоплазмозної інвазії для людей, в основному, є свійські тварини.

      Що таке токсоплазмоз?
      Токсоплазмоз – це паразитарне захворювання, що характеризується переважно латентним або хронічним перебігом, ураженням нервової системи, органів ретикулоендотеліальної системи, м`язів, міокарда та очей. Збудник захворювання – Toxoplasma gondii, значна роль у поширенні якого належить котам, собакам і хутровим звірам. Однак найбільш інтенсивно його виділяють у довкілля коти, в організмі яких відбувається статевий цикл розвитку паразита. Далі збудник виділяється з фекаліями, який у довкіллі володіє високою стійкістю.

      Також можливе виділення з навколоплідними водами та піхвовими виділеннями, абортованими та мертвонародженими плодами.

      За даними науковців, до 90 % котів і собак у різних країнах світу уражені збудниками токсоплазмозу. Особливо висока ураженість токсоплазмами зареєстрована серед гризунів. У синантропних вогнищах джерелом інвазії є велика рогата худоба, вівці, кози, верблюди, коні, віслюки, свині, м’ясоїдні тварини, качки, гуси, індики, цесарки, папуги та інші тварини.

      Основними факторами, які зумовлюють широке розповсюдження токсоплазмозу, є такі:

• велика чисельність безпритульних котів;
• величезна репродуктивна здатність паразитичних організмів і виключна стійкість у зовнішньому середовищі ооцист, яких виділяють коти;
• інвазійність усіх стадій життєвого циклу токсоплазм для ссавців і багатьох видів птахів;
• адаптація їх до широкого кола проміжних хазяїв;
• тривале перебування цист в організмі інвазованих тварин;
• значна кількість джерел, шляхів зараження і факторів передачі збудників інвазії.

      Основним джерелом зараження токсоплазмами тварин є пероральне проникнення в їх організм спорульованих ооцист. Для м’ясоїдних тварин (перш за все собак і котів) – заковтування сирого м’яса овець, свиней, гризунів з цистами токсоплазм.

      Людина може заразитися токсоплазмами при вживанні в їжу погано термічно обробленого м’яса, сирого молока (особливо від кіз), в якому можуть знаходитися ендозоїти токсоплазм. Крім того, необхідно враховувати можливість зараження людини через контакт з котами або предметами догляду за ними, забрудненими спорульованими ооцистами.

     Зараження котів може відбуватися не лише через м’ясо з цистами токсоплазм, а і при заковтуванні спорульованих ооцист паразита. Проте після цього виділяють ооцисти не більше ніж 50 % інвазованих токсоплазмами котів.

     Клінічні ознаки хвороби у м’ясоїдних тварин проявляються пригніченням, втратою апетиту, підвищенням температури тіла. Найбільш чутливими до дії токсоплазм є органи зору і центральна нервова система. При цьому виникає запалення рогівки і передньої камери ока, зміна розмірів зіниці й реакції на світло, сліпота, кон’юнктивіт, порушення координації рухів, підвищення внутрішньочерепного тиску, гідроцефалія, важкість при ковтанні корму та їжі. Закінчується хвороба парезами і паралічами кінцівок. Парези супроводжуються розслабленням сфінктерів прямої кишки і сечовидільного каналу (мимовільне виділення фекалій і сечі). Тварини гинуть через 10-15 діб при наявності паралічів кінцівок.

      Діагноз на токсоплазмоз поставити самостійно неможливо, бо для цього необхідно проводити ряд спеціальних досліджень у ветеринарній лабораторії. Для аналізу в лабораторію від тварини направляють фекалії, а також необхідно зробити забір крові з вени. Дослідження на токсоплазмоз у тварини може тривати від п'яти до десяти діб.

      Лікування токсоплазмоза у котів та собак направлено на призупинення поділу паразита. На сьогодні рекомендовані препарати нездатні цілком звільнити організм від токсоплазм. За умови адекватної терапії клінічні ознаки системного захворювання зазвичай зменшуються протягом 2-3 діб з початку терапії, виняток тільки складають неврологічні симптоми. Зазвичай використовуються препарати групи лінкозамідів, макролідів, сульфаніламідів. За умови виникнення увіїта рекомендовано місцеве використання розчинів глюкокортикостероїдів.

      Профілактика токсоплазмозу у тварин полягає в дотриманні правил догляду та утримання тварин:

• постійне прибирання приміщень; 
• підтримання чистоти місць користування тварини;
• періодична дезінфекція посуду, туалету, підстилки;
• годування тварин тільки якісними кормами;
• м'ясо і м'ясні продукти тварині дають в добре провареному вигляді;
• уникати згодовування м'ясних кормів у сирому вигляді;
• необхідно приділяти особливу увагу знищенню гризунів – щурів та мишей;
• не допускати контакту домашніх тварин з дворовими і безпритульними тваринами. 

       В якості дезінфікуючих засобів застосовують розчини їдкого натру, хлорного вапна. До того ж можна використовувати будь-який побутовий хімічний засіб для чищення, який або містить у своєму складі хлорні сполуки, або має дезінфікуючі властивості.

       Профілактика токсоплазмозу у людей полягає в дотриманні правил особистої гігієни, жінкам під час вагітності варто повністю виключити контакт з котами і тваринами сімейства котячих, ретельно мити руки після контакту з землею і сирим м'ясом. Також ретельно мити овочі, фрукти і городню зелень, обдаючи їх окропом, не вживати сирі або напівсирі м'ясні страви, не проводити дегустацію м'ясного фаршу.