Захворювання на лейкоз великої рогатої худоби – це небезпечна хвороба з неприємними наслідками, аж до летального результату. Проблема ускладняються низьким ступенем її вивченості, що не дозволяє знайти ефективного способу боротьби.
Лейкоз великої рогатої худоби – інфекційне, хронічне захворювання пухлинної природи, збудником якого є ретровірус. Лейкоз перебігає частіше безсимптомно, а при наявності ознак розвитку патологічного процесу проявляється злоякісними змінами крові (лімфоцитом) та утворенням пухлин у кровотворних та інших органах і тканинах. Найчастіше хворіє велика рогата худоба в 4-8-річному віці, але хворіють і більш молоді тварини. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, які виділяють збудник на ранніх стадіях захворювання. Зараження тварин відбувається при їх контакті між собою при спільному утриманні на пасовищах, фермах, вигульних майданчиках, при доїнні хворих та здорових тварин одним доїльним апаратом.
Основним і єдиним методом діагностики даного захворювання є лабораторна діагностика за допомогою реакції імунодифузії (РІД) та імуноферментного аналізу (ІФА).
На жаль, на даний час в Україні й світі не існує ефективних та безпечних профілактичних вакцин (щеплень) проти лейкозу великої рогатої худоби. Тому оздоровчі заходи щодо лейкозу базуються на лабораторних дослідженнях крові від тварин із наступним вилученням позитивно реагуючої худоби із загального стада.
Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя щодо лейкозу є: ізолювання інфікованих тварин від неінфікованих на підставі результатів лабораторних досліджень, проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин, дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах, дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо), проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин та ізоляції вірусоносіїв.
На жаль, не всі власники тварин усвідомлюють небезпеку від лейкозу ВРХ і безвідповідально ставляться до власного здоров’я та своїх тварин. Деякі власники щорічно ухиляються від досліджень своїх корів на лейкоз та інші хвороби, а хворих тварин під будь – яким приводом намагаються залишити у власному господарстві. Також перетримання з року в рік та випасання в здоровому стаді лейкозних тварин у приватних господарствах селян сприяють розповсюдженню лейкозу у худоби.
Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (контактний тел. 099-723-16-99) рекомендує у разі виявлення захворювань тварин або птиці негайно звернутись до Державних лікарень ветеринарної медицини, що обслуговують населений пункт, де утримуються тварини.