Метеорологічні умови

У лютому переважала аномально холодна погода з незначними опадами та туманами. Середньомісячна температура повітря виявилася на 3° нижче середньої багаторічної та на 8,3° нижче минулорічної та становила 5,9° морозу. Максимальна температура повітря 1 лютого підвищувалася до 7,0° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 14° тепла. Мінімальна температура повітря 18 лютого знижувалася до 21,3° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалася до 24° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 78%, мінімальна знижувалася до 50%. Опади відмічалися різної інтенсивності у вигляді снігу та мокрого снігу, їхня сума становила 26 мм, або 81% норми. У минулому році сума опадів становила 37 мм, або 116% норми.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення озимої пшениці під час найбільшого похолодання знижувалася до 6,4° морозу і була вище критичної температури вимерзання озимих. Озимі культури протягом лютого перебували в стані зимового спокою. Розрахункова критична температура вимерзання озимої пшениці в фазі кущення 28 лютого становила 16,4º морозу. Упродовж лютого загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося.

На початку І декади березня спостерігалося підвищення температури повітря до 10° тепла. Мінімальна температура у перші дні декади опускалася до 8° морозу.

Фенологія культур

Озимі культури перебувають у стані зимового спокою.

Мишоподібні гризуни

Підвищення температури повітря, що спостерігалося на початку березня, спричинило відтавання грунту на сільгоспугіддях, а відтак і його перезволоження, що негативно вплинуло на життєдіяльність гризунів. За встановлення теплої погоди, що прогнозується найближчим часом, та достатньої кормової бази очікується активізація та зростання популяції шкідників. На сьогодні збільшення житлових нір та колоній гризунів на сільськогосподарських угіддях не виявлено.

Мишоподібними гризунами заселено 29% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність колоній та житлових нір становить 1,3 кол. з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах озимого ріпаку шкідниками заселено 32% обстежених площ, середня чисельність – 1,3 кол./га з 1,6 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 77%. Середня чисельність становить 1,9 кол./га з 3 житловими норами, максимально - 3 кол./га з 6 житловими норами.

Неорні землі, незорані поля після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур на 100% заселені гризунами. Середня чисельність колоній становить 2,5 кол./га з 4 житловими норами, максимально - 6 кол./га з 10 житловими норами.