Метеорологічні умови

     У третій декаді березня спостерігалась доволі тепла з незначними опадами погода. Максимальна температура повітря підвищувалась до 15° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 27° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 2° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 3° морозу.

     Сума опадів по області становила від 1 до 5 мм. Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею на глибині 10 см становили 17 мм, 20 см – 34 мм, 50 см – 79 мм, 100 см – 157 мм.

     Господарства області проводять посів гороху та ярого ячменю.

     Шкідники та хвороби озимих культур, гороху

     Личинками хлібної жужелиці заселено 11% обстежених площ посівів озимої пшениці (посіяної по стерньових попередниках). Пошкоджено у середньому 0,2% рослин, максимально - 1% за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 2. Віковий склад личинок становить: ІІ віку - 42%, ІІІ - 58%.

     Триває активне живлення гусениць озимої совки ІІ покоління на 27% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ріпаку. Середня чисельність гусениць становила 0,2 гус./м², максимально - 2. Віковий склад гусениць становить: У віку - 57%, УІ - 43%.      Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально - 2%.

     Також на крайових смугах посівів озимої пшениці спостерігається шкодочинність хлібних блішок та відроджених личинок злакової попелиці. Їхня чисельність та шкодочинність поки що незначна.

     На півдні області розпочався вихід клопа черепашки на листову поверхню у лісосмугах.

     На крайових смугах посівів озимого ріпаку триває шкодочинність хрестоцвітих блішок. Заселено 40% обстежених площ, 2% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.

     Також на посівах озимого ріпаку виявлено неактивне живлення стеблового капустяного та великого ріпакового прихованохоботників. Заселено 22% обстежених площ посівів, середня чисельність – 1 екз./росл., заселено у середньому 1% рослин. Надалі, за встановлення теплої погоди, очікується масовий вихід шкідників та їхня осередкова шкодочинність.

     У південних районах області на сходах гороху спостерігається поява та живлення піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика. Середня чисельність – 0,2 екз./м², пошкоджено до 1% рослин.

     Погодні умови (перепади температур, заморозки на грунті) сприяли незначному розвитку та поширенню основних хвороб на сільськогосподарських посівах.

     Борошниста роса. Уражено 20% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3% (на крайових смугах). Розвиток хвороби – 1%.

     Кореневі гнилі виявлені на 6% обстежених площ, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

     Септоріозом уражено 16% обстежених площ, у середньому - 1% рослин, максимально - 2%, розвиток хвороби - 1%. Розвиток хвороби – 1%.

     Біла плямистість виявлена на 21% обстежених площ посівів озимого ріпаку, уражено у середньому 1% рослин, максимально – 2%. Розвиток хвороби – 1%.

     Бактеріозом коренів уражено 7% обстежених площ посівів, у середньому - 0,5% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 1%.

     Шкідники саду

     У третій декаді березня спостерігалося потепління, але коливання нічних та денних температур повітря стримують активність та масове пробудження шкідників саду.

     Спостерігається збільшення заселених дерев жуками сірого брунькового довгоносика. На даний час вони ще малоактивні, але у сонячні денні години виявлено їх на бруньках. Заселено 34% дерев, пошкоджено у середньому 0,5% бруньок, максимально - 1% за середньої чисельності 1 жук./бруньку. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків становить 3% і середня чисельність - 2,4 екз./дер., максимально – 3.

     Загибель шкідників, які зимують у приствольному шарі грунту та під корою дерев, за попередніми даними становить:

гусениці яблуневої плодожерки виявлені на 45% дерев за середньої чисельності 3,4 гус./дер., максимально - 4, що становить 3% загибелі, загибель гусениць сливової плодожерки становить 3%;

несправжні гусениці яблуневого пильщика виявлені під 20% приствольних шарів дерев за середньої чисельності 3,1 неспр.гус./м², максимально – 4, що становить 3% загибелі;

лялечки вишневої мухи виявлені під 13% приствольних шарів дерев за середньої чисельності 2,4 лял./м², максимально -4, що становить 4% загибелі.

     Загибель шкідників, які зимують у стадії яєць на гілках, коливається від 2% до 4%. Загибель плодових кліщів за попередніми даними становить 1 - 3%.

     Гнізда гусениць білана жилкуватого та золотогуза виявлені на 2-3% дерев у стані зимівлі.

     Мишоподібні гризуни

     Розпочалось сезонне розмноження гризунів. При проведенні обстеження сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення житлових нір та колоній.

     Заселено 46% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність мишоподібних гризунів – 1,5 кол./га з 3,5 житлової нори, максимально - 3 колонії з 5 житловими норами (біля лісосмуг).

     Заселено 50% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,6 кол./га з 3,5 житлової нори, максимально - 4 колонії з 5 житловими норами (на крайових смугах).

     На посівах багаторічних трав середня чисельність шкідників становила 2,5 кол./га з 5,3 житлової нори, максимально – 5 кол. з 8 житловими норами.

     На неорних землях середня чисельність шкідників становить 2,7 кол./га з 5,6 житлової нори, максимально – 7 кол. з 10 житловими норами.