Метеорологічні умови

Погода третьої декади березня залишалася стабільною без різких коливань температур та була прохолодною і сухою. Максимальна температура повітря підвищувалася до 19° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 26° тепла, а мінімальна знижувалася до 5° тепла. Кілька днів спостерігалися сильні суховійні вітри, що сприяли швидкому пересиханню верхнього шару грунту.

Господарства області закінчили посів гороху та продовжують посів ярого ячменю.

Фенологія культур

Озима пшениця – кущення;

озимий ріпак – розетка;

ярий ячмінь – посів;

горох – проростання зерна;

абрикоси (ранні сорти) – цвітіння.

 

Шкідники та хвороби озимої пшениці, озимого ріпаку 

Утримання прохолодної погоди сприяє неактивному живленню личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки.

Триває живлення гусениць озимої совки. Заселено 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці У віку становлять 30%, УІ – 70%. Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально – 2.

Хлібна жужелиця. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 37%, ІІІ – 63%. Пошкоджено у середньому 0,3% рослин, максимально – 1.

У сонячні дні виявлено появу хлібних блішок на посівах озимої пшениці. Заселено 18% обстежених площ (особливо на крайових смугах) за середньої чисельності 1екз./росл., максимально – 2 при заселенні 2% рослин.

Також у сонячні дні виявлено вихід клопа черепашки на листову поверхню у лісосмугах. На даний час це поодинокі екземпляри, при встановленні стабільної теплої погоди очікується масовий вихід шкідника.

На посівах озимого ріпаку триває неактивне живлення ріпакового прихованохоботника. Заселено 19% обстежених площ, середня чисельність – 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 2.

Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 23% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 1% рослин, максимально – 2.

Жуки піщаного мідляка активно переміщаються на поверхні грунту за середньої чисельності 0,2екз./м², максимально - 2.

Похолодання та волога погода початку другої половини березня спричинили незначне збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами.

Борошниста роса уразила 18% обстежених площ озимої пшениці, у середньому – 1% рослин, максимально -2, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин, розвиток хвороби – 0,3%.

Септоріоз виявлено на 8% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 0,5% рослин, максимально -1, розвиток хвороби – 0,5%.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 22% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Бактеріоз коренів озимого ріпаку виявлений у поодиноких рослин на 2% обстежених площ озимого ріпаку.

 

Мишоподібні гризуни

Температурний режим сприятливий для розмноження гризунів. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір.

Мишоподібними гризунами заселено 34% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність колоній та житлових нір становить 1,3 кол. з 1,8 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

Шкідниками заселено 39% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1,3 кол./га з 1,8 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 82%. Середня чисельність становить 2 кол./га з 3,5 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 7 житловими норами.

На неорних землях гризунами заселено 100% площ. Середня чисельність колоній становить 2,6 кол./га з 4,5 житлової нори, максимально - 6 кол./га з 11 житловими норами.

 

Шкідники саду

Хоча погодні умови ще прохолодні і стримують активне пробудження шкідників саду, але у сонячні денні години виявлено появу деяких шкідників.

Сірого брунькового довгоносика виявлено на бруньках. Заселено 38% дерев, пошкоджено у середньому 0,2% бруньок, максимально -1% за середньої чисельності 1 жук/бруньку. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків становить 1%.

Яблуневий квіткоїд. Поодинокі екземпляри жуків виявлено на 18% дерев на бруньках. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків становить 1-2%.

Господарства області, які займаються садівництвом, проводять обробки плодових дерев пестицидами, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».