Метеорологічні умови
На початку ІІІ декади березня утримувалася прохолодна та вітряна погода з незначними опадами. Максимальна температура повітря підвищувалася до 14° тепла, мінімальна знижувалася до 2° тепла.
Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею на глибині 10 см становлять 15 мм, на глибині 20 см – 31 мм, на глибині 50 см – 74 мм, на глибині 1 м – 149 мм; під горохом на глибині 10 см становлять 15 мм, на глибині 20 см – 32 мм, на глибині 50 см – 79 мм, на глибині 1 м – 154 мм.
Агрометеорологічні умови для вегетації озимих культур задовільні. Стан посівів добрий.
Шкідники та хвороби озимих культур
Триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на посівах озимих культур. Заселено 36% обстежених площ посівів, середня чисельність - 0,38 гус./м², максимально – 2. За віковим складом гусениці У віку становлять 49%, УІ – 51%.
Личинок хлібної жужелиці виявлено на 8% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Середня чисельність личинок - 0,19 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 32%, ІІІ – 68%.
Протягом звітного періоду спостерігалося неактивне живлення прихованохоботників на посівах озимого ріпаку. Найближчим часом, за встановлення теплої погоди, очікується їхній масовий вихід та шкодочинність.
Імаго ріпакового прихованохоботника виявлено на 25% обстежених площ озимого ріпаку (на крайових смугах) за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально - 1 екз./м².
Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 16% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально - 1 екз./м².
На посівах озимих культур виявлено появу піщаного мідляка, його чисельність поки що незначна.
Погодні умови першої половини ІІІ декади березня не сприяли розвитку та поширенню хвороб на посівах озимих культур.
Борошнистою росою уражено 29% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому – 1,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.
Септоріозом та бурою листковою іржею уражено 14% площ посіву озимої пшениці, у середньому - 1% рослин, з розвитком хвороби – 0,5%.
Кореневі гнилі на посівах озимої пшениці. Уражено 8% площ та 0,5% рослин, розвиток хвороби - 0,5%.
Пероноспороз на озимому ріпаку уразив 21% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Альтернаріозом уражено 12% обстежених площ, у середньому – 1% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Шкідники саду
Упродовж першої половини ІІІ декади березня утримувалася прохолодна, хмарна погода з сильними поривами вітру. Сонячних днів було дуже мало і це значною мірою впливало на пробудження та активність шкідників саду. Більша частина ранньовесняних шкідників ще перебуває на поверхні грунту у приствольному колі дерев, під грудочками землі та залишками листя.
Жуки сірого брунькового довгоносика поступово заселяють нові дерева. Заселено 30% дерев за середньої чисельності 1,2 жуки/дер., максимально - 2. Пошкоджено у середньому 0,2% бруньок, максимально - 1%. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків взимку становить 6%.
Триває заселення нових дерев жуками яблуневого квіткоїда. Заселено 21% дерев, середня чисельність становить 1 жук/дер., максимально – 2. Пошкоджено поодинокі бруньки, максимально - 1%. За попередніми даними весняних обстежень, загибель жуків взимку становить 5%.
За встановлення теплої погоди, очікується масове пробудження шкідників, заселення дерев та пошкодження бруньок.
Мишоподібні гризуни
Погодні умови та достатня кормова база сприятливі для розвитку та розмноження гризунів. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено збільшення колоній, житлових нір та заселених площ шкідниками.
Мишоподібними гризунами заселено 26% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 1,2 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
На посівах озимого ріпаку гризунами заселено 24% обстежених площ. Середня чисельність – 1,2 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).
На посівах багаторічних трав заселення площ шкідниками становить 53%. Середня чисельність колоній – 1,5 кол./га з 2,4 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами.
На неорних землях середня чисельність мишоподібних гризунів становить 2,5 кол./га з 2,4 житлової нори, максимально – 4 кол./га з 6 житловими норами.