Метеорологічні умови
Друга декада листопада характеризувалася мінливою погодою. На початку декади утримувалася тепла та волога погода, наприкінці декади відмічено різке зниження температури з сильними поривами вітру та дощем. Максимальна температура повітря підвищувалася до 16° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 17° тепла, мінімальна температура повітря знижувалася до 2° тепла.
Опади в області випали у кількості 8 – 20 мм. Озимі культури перебувають у доброму стані.
Фенологія культур
Озимий ріпак – розетка;
озима пшениця – 3 листки – кущення.
Шкідники та хвороби озимих культур
Триває неактивне живлення гусениць озимої совки ІІ покоління на 36% обстежених площ посіву озимих культур. Середня чисельність - 0,4 гус./м², максимально – 2. За віковим складом гусениці У віку становлять 61%, УІ – 39%.
На початку звітного періоду на 10% обстежених площ посівів озимого ріпаку тривала шкодочинність хрестоцвітих блішок. Середня чисельність – 0,1 екз./м², максимально – 1 екз./м2. Пошкоджено у середньому 1% рослин, максимально – 2% у слабкому ступені.
Живлення личинок хлібної жужелиці спостерігається на 8% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 40%, ІІІ – 60%.
При обстеженні посівів сільськогосподарських рослин виявлено незначне поширення хвороб на сільськогосподарських посівах.
Борошниста роса на посівах озимої пшениці уразила 31% обстежених площ, у середньому – 2% рослин, розвиток хвороби – 1,5%.
Септоріозом та бурою листковою іржею уражено 14% площ посіву озимої пшениці, у середньому - 1% рослин, з розвитком хвороби - 1%.
Кореневі гнилі на посівах озимої пшениці. Уражено 6% площ та 0,3% рослин, розвиток хвороби - 0,3%.
Пероноспороз на озимому ріпаку уразив 37% обстежених площ, у середньому – 2% рослин, максимально - 4%. Розвиток хвороби – 1,5%.
Альтернаріозом уражено 28% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Білу плямистість виявлено на 22% обстежених площ, уражено у середньому 1% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Мишоподібні гризуни
Триває заселення сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами, виявлено незначне збільшення заселених площ, колоній та житлових нір гризунів.
На посівах озимої пшениці шкідників виявлено на 29% обстежених площ, середня чисельність – 1,1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).
Мишоподібними гризунами заселено 30% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
На багаторічних травах шкідниками заселено 90% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників – 1,2 кол./га з 1,9 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами.
На неорних землях середня чисельність гризунів - 2,4 колонії на гектар з 2,2 житлової нори, максимально – 4 кол./га з 6 житловими норами.