Метеорологічні умови
Друга декада листопада характеризувалася прохолодною та вітряною погодою із вранішніми заморозками. Мінімальна температура опускалася до 3⁰ морозу, максимальна підвищувалася до 7⁰ тепла.
Опади в області розподілялися нерівномірно, їхня сума варіювалася від 10 до 22 мм.
Фенологія культур
Озимий ріпак – розетка;
озима пшениця – 3 листки, кущення.
Шкідники та хвороби озимих культур
Триває неактивне живлення личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки на посівах озимих культур.
Личинок хлібної жужелиці виявлено на 5% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально - 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 49%, ІІІ – 51%.
Гусеницями озимої совки заселено 30% посівів озимих культур, середня чисельність - 0,3 екз./м², максимально - 2. За віковим складом гусениці V віку становлять 60%, VІ - 40%.
Також на посівах озимого ріпаку виявлено неактивне живлення білокрилки, її чисельність незначна.
Волога погода з коливаннями температур сприяла розвитку та поширенню хвороб на озимих культурах. При обстеженні посівів спостерігалося незначне збільшення уражених площ та рослин хворобами.
Борошнистою росою на посівах озимої пшениці уражено 23% обстежених площ, у середньому – 3% рослин, максимально – 6%, розвиток хвороби – 1,5%.
Септоріоз. Уражено 14% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому - 2% рослин, розвиток хвороби – 1,5%.
Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено - 0,4% рослин, розвиток хвороби – 1%.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 28% обстежених площ, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 6%. Розвиток хвороби – 1,5%.
Альтернаріоз виявлено на 16% обстежених площ посівів озимого ріпаку, уражено у середньому 2% рослин, максимально - 4%. Розвиток хвороби – 1,5%.
Біла плямистість на озимому ріпаку уразила 13% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1%.
Мишоподібні гризуни
Погодні умови та достатня кормова база сприятливі для розвитку гризунів. Виявлено збільшення заселених площ та житлових нір на сільськогосподарських угіддях.
Мишоподібними гризунами на посівах озимої пшениці заселено 22% обстежених площ посівів, середня чисельність - 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами.
На посівах озимого ріпаку гризунів виявлено на 24% обстежених площ посівів, середня чисельність - 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально – 2 кол./га з 4 житловими норами.
На багаторічних травах шкідниками заселено 100% площ, середня чисельність колоній шкідників – 1,2 кол./га з 1,8 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами.
Неорні землі заселено на 100% шкідниками за середньої чисельності колоній 2 кол./га з 1,9 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 6 житловими норами.