Метеорологічні умови

У першій декаді березня спостерігалася вітряна та тепла погода з недобором опадів. Середньодекадна температура повітря виявилася на 3,3° вище за середню багаторічну і становила 4,2 º тепла. Максимальна температура повітря підвищувалася до 17,8° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 26° тепла. Мінімальна температура повітря на початку декади знижувалася до 9,1° морозу, поверхня снігу в цей час охолоджувалася до 11º морозу.

 

Фенологія культур

Сьомого березня озимі зернові культури відновили вегетацію. Стан посівів добрий.

 

Шкідники та хвороби озимої пшениці, озимого ріпаку 

Стрімке наростання середньодобових температур повітря сприяло підніманню ґрунтових шкідників у верхні шари ґрунту, відмічено початок їхнього живлення на посівах озимих культур.

Гусеницями озимої совки заселено 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці У віку становлять 38%, УІ – 62%.

Личинками хлібної жужелиці заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 60%, ІІІ – 40%.

Температурний режим звітного періоду сприятливий для виходу імаго прихованохоботників після перезимівлі та заселення ними посівів озимого ріпаку.

Імаго ріпакового прихованохоботника виявлено на 16% обстежених площ озимого ріпаку (на крайових смугах) за середньої чисельності 0,1 екз./м², максимально - 1 екз./м².

Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 19% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально -1 екз./м².

При обстеженні озимих культур хвороби виявлено лише на тих полях, які були уражені ще з осені. На даний час розвиток хвороб незначний, оскільки уражене нижнє листя за зимовий період відмерло.

Борошниста роса уразила 15% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Землекористувачам рекомендовано провести обстеження посівів озимих культур та за умови перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): личинок хлібної жужелиці - 3 – 4 екз./кв.м, гусениць озимої совки - 2 – 3 екз./кв.м, капустяного стеблового прихованохоботника – 1 імаго/рослину, ріпакового насіннєвого – 1 імаго/2 рослини, великого ріпакового прихованохоботника – 1 імаго/7 рослин - вжити захисні заходи.

 

Мишоподібні гризуни

Погодні умови та достатня кормова база сприяли активізації та розвитку мишоподібних гризунів. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено збільшення заселених площ та чисельності шкідників.

Гризунами заселено 31% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність колоній та житлових нір становить 1,3 кол. з 1,6 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах озимого ріпаку шкідниками заселено 34% обстежених площ, середня чисельність – 1,3 кол./га з 1,7 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 80%. Середня чисельність становить 2 кол./га з 3,2 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 6 житловими норами.

Неорні землі, незорані поля після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур на 100% заселені гризунами. Середня чисельність колоній становить 2,6 кол./га з 4,2 житлової нори, максимально - 6 кол./га з 11 житловими норами.