Метеорологічні умови

У першій декаді квітня спостерігалося різке зниження температури повітря, сильні пориви холодного вітру, переважала дощова та хмарна погода. Максимальна температура повітря підвищувалася до 8° тепла, а мінімальна знижувалася до 3° морозу.

Опади у вигляді дощу та мокрого снігу на території області розподілялися нерівномірно, їхня кількість становила 25 - 40 мм.

Агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих культур були задовільні. Стан посіву добрий. Господарства області закінчили посів ранніх ярих культур.

Фенологія культур

Озима пшениця – кущення;

озимий ріпак – бутонізація;

ярий ячмінь – сходи;

горох – сходи, 2 листки;

абрикос, ранні сорти черешні – цвітіння;

яблуня – розпускання листя.

 

Шкідники та хвороби озимих культур та гороху 

Прохолодні умови звітного періоду сприяють неактивному живленню личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки на посівах озимих культур.

Озима совка ІІ покоління. Триває доживлення гусениць. Заселено 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці У віку становлять 20%, УІ – 80%. Пошкоджено у середньому 1,3% рослин, максимально – 3%.

Триває доживлення личинок хлібної жужелиці. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. Віковий склад личинок становить: ІІ віку - 23%, ІІІ – 77%. Пошкоджено у середньому 0,8% рослин, максимально – 2%.

Також прохолодна погода стримує активність хлібних блішок. Масового заселення посівів озимої пшениці хлібними блішками не спостерігається, лише у сонячні денні години виявлено їхню появу та шкодочинність. Заселено 15% обстежених площ (особливо на крайових смугах) за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 4%.

На посівах озимої пшениці відмічено шкодочинність личинок злакової попелиці. Заселено 28% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1,3% рослин, максимально – 3%.

Триває вихід клопа черепашки на листову поверхню у лісосмугах, але при похолоданні шкідник ховається під листя. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 1. Найближчим часом при встановленні стабільної теплої погоди очікується масовий вихід шкідника.

Цикадок та злакових мух виявлено у сонячні денні години на посівах озимої пшениці та сходах ярого ячменю. Середня чисельність на 100 помах./сачка становила: гессенської у середньому 1 екз., максимально – 3, шведської та пшеничної – 2 екз., максимально – 43.

Холодна погода І декади квітня стримує активність шкідників озимого ріпаку.

Ріпаковий прихованохоботник. Триває живлення, та в сонячні дні спостерігалося парування жуків на посівах озимого ріпаку. Заселено 29% обстежених площ, середня чисельність – 1екз./росл., максимально – 3 при заселенні 2% рослин, максимально – 4. Найближчим часом при встановленні стабільної теплої погоди очікується відкладання яєць.

Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 35% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність – 1 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 4. Найближчим часом при встановленні стабільної теплої погоди очікується відкладання яєць.

Хрестоцвіті блішки шкодять на 37% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 2 екз./росл., максимально – 4 при заселенні 3% рослин, максимально – 6.

Прохолодна погода стримує масове заселення посівів озимого ріпаку білокрилкою. Заселено 31% обстежених площ, у середньому - 3% рослин, максимально – 8%, середня чисельність шкідника становить 1екз./росл., максимально – 3. При встановленні стабільної теплої погоди очікується масове заселення площ.

Оленка волохата. Появу жуків було виявлено на рослинах озимого ріпаку у сонячні денні години. Заселено поодинокі площі із поодинокими екземплярами жуків.

Триває шкодочинність жуків піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика на посівах гороху та багаторічних трав. Середня чисельність - 0,2 екз./м², максимально - 2. Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально -3.

Погодні умови звітного періоду (різкі коливання температури повітря, опади у вигляді мокрого снігу та дощу) сприятливі для розвитку та поширення хвороб. На сільськогосподарських посівах спостерігається збільшення уражених площ та рослин хворобами.

Борошниста роса. Виявлено поширення хвороби на інші площі, уражено 36% обстежених площ озимої пшениці, у середньому – 3% рослин, максимально - 6%, розвиток хвороби – 1,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин, розвиток хвороби – 0,8%.

Септоріоз. Хворобою уражено 23% обстежених площ озимої пшениці, у середньому -2% рослин, максимально - 5%, розвиток хвороби – 1%.

Хворобою пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 36% обстежених площ, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 5%. Розвиток хвороби – 1,5%.

Бактеріозом коренів озимого ріпаку уражено 2% площ, у середньому -поодинокі рослини, максимально – 1%. Розвиток хвороби – 0,3%.

Біла плямистість на посівах озимого ріпаку. Уражено 29% обстежених площ, у середньому -1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1,2%.

 

Мишоподібні гризуни

Триває період розмноження шкідників. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення житлових нір.

На посівах озимої пшениці мишоподібними гризунами заселено 41% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність колоній та житлових нір становить 1,8 кол. з 2,2 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 6 житловими норами.

Мишоподібними гризунами заселено 46% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,5 кол./га з 2,8 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав заселення площ гризунами становить 85%. Середня чисельність – 2,5 кол./га з 3,8 житлової нори, максимально - 5 кол./га з 7 житловими норами.

На неорних землях гризунами заселено 100% площ. Середня чисельність колоній становить 3,5 кол./га з 6 житловими норами, максимально - 7 кол./га з 11 житловими норами.

 

Шкідники саду

Різка зміна погодних умов, а саме: зниження температури повітря, холодні пориву вітру та волога погода, стримує пробудження, вихід та шкодочинність багатьох видів шкідників саду.

Жуки сірого брунькового довгоносика живляться молодим листям. Заселено 63% дерев за середньої чисельності 3 екз./дерево, максимально – 4. Пошкоджено у середньому 1,3% молодих листочків, максимально - 2%.

Триває шкодочинність жуків яблуневого квіткоїда. Заселено 51% дерев, пошкоджено у середньому 1% молодих листочків, максимально -2% за середньої чисельності 2,5 екз./дерево, максимально – 3.

Прохолодна погода стримує масове відродження личинок зеленої яблуневої та вишневої попелиць. Заселено 60-73% дерев. Найближчим часом при встановленні стабільної теплої погоди очікується їхня шкодочинність.