Метеорологічні умови
Погода першої декади квітня була мінливою. У першій половині декади утримувалася тепла з незначними опадами погода, а в останні дні декади спостерігалося зниження температури повітря, подекуди приморозки та пориви суховійних вітрів. Максимальна температура повітря підвищувалася до 20°тепла, мінімальна знижувалася до 2° тепла.
Агрометеорологічні умови для вегетації озимих культур задовільні. Стан посівів добрий. У господарствах області закінчується посів ранніх ярих культур.
Фенологія культур
Озима пшениця – кущення;
озимий ріпак – бутонізація;
ярий ячмінь – сходи;
горох – сходи, 2 листки;
яблуня, вишня – розпускання листя;
абрикос – цвітіння.
Шкідники та хвороби озимих культур
Триває доживлення гусениць озимої совки ІІ покоління на 36% обстежених площ посівів озимих культур. Середня чисельність - 0,38 гус./м², максимально – 2. За віковим складом гусениці У віку становлять 30%, УІ – 70%.
Личинки хлібної жужелиці завершують живлення та розпочалося їхнє залялькування. Заселено 8% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Середня чисельність личинок - 0,19 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 15%, ІІІ – 85%.
Триває подальше заселення площ та шкодочинність хлібних блішок. Заселено 32% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність – 1 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 2% рослин, максимально – 3%.
Личинки злакової попелиці шкодочинять на 22% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 3%.
Триває активний вихід клопа черепашки на листову поверхню у лісосмугах. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2.
Злакові мухи активно літають на посівах озимої пшениці та сходах ярого ячменю, особливо у сонячні дні. Середня чисельність на 100 помах./сачка становила: гессенської – 2 екз., максимально – 3, шведської – 1екз., пшеничної - 1екз., максимально – 2.
У сонячні дні виявлено цикадок на посівах озимої пшениці. Середня чисельність на 100 помах./сачка становила 1 екз., максимально – 2. Пошкоджено поодинокі рослини.
Триває живлення та парування жуків ріпакового прихованохоботника. Заселено 26% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 3.
Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 31% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельнсть - 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 4. Триває живлення та парування жуків.
Жуки ріпакового квіткоїда заселяють посіви озимого ріпаку. Заселено 18% обстежених площ за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 2.
Триває заселення посівів озимого ріпаку білокрилкою. Заселено 21% площ, у середньому – 1,5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 2.
Хрестоцвіті блішки шкодочинять на 28% обстежених площ, середня чисельність становить 2 екз./росл., максимально – 3 при заселені 3,5% рослин, максимально – 5.
Жуки піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика активно заселяють посіви гороху. Середня чисельність – 0,2 екз./м², максимально – 1, пошкоджено поодинокі рослини гороху.
Суха та вітряна погода І декади квітня, перепади температури повітря сприяли незначному поширенню та розвитку хвороб на посівах сільськогосподарських культур.
Борошнистою росою уражено 32% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому – 1,5% рослин, максимально – 3, розвиток хвороби – 1%.
Незначне поширення хвороб септоріозом та бурою листковою іржею спостерігалося протягом звітного періоду. Уражено 17% площ посіву озимої пшениці, у середньому – 1,5% рослин, максимально – 3, з розвитком хвороби – 0,8%.
Кореневі гнилі на посівах озимої пшениці. Уражено 8% площ та 0,5% рослин, розвиток хвороби - 0,8%.
Хворобою пероноспороз на озимому ріпаку уражено 26% обстежених площ, у середньому – 1,8% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1%.
Альтернаріозом уражено 18% обстежених площ, у середньому – 1% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,8%.
Шкідники саду
Триває пробудження, зеселення дерев та шкодочинність шкідників саду. Похолодання, яке відмічено наприкінці декади, дещо стримує активність шкідників.
Жуки сірого брунькового довгоносика заселили 46% дерев. Середня чисельність - 3,0 жуки/дер., максимально - 4. Пошкоджено у середньому 0,3% молодих листочків, максимально - 1%.
Жуки яблуневого квіткоїда заселили 35% дерев, середня чисельність становить 1,5 жук/дер., максимально – 2. Пошкоджено у середньому 0,2% молодих листочків, максимально - 1%.
Триває відродження личинок зеленої яблуневої попелиці. Заселено 68% яблуневих дерев. Прохолодна погода стримує масове відродження та шкодочинність.
Триває відродження личинок вишневої попелиці. Шкідником заселено 78% дерев. При встановленні стабільної теплої погоди очікується їхня шкодочинність.
Мишоподібні гризуни
Температурний режим сприятливий для розмноження шкідників. При обстеженні сільськогосподарських угідь виявлено збільшення житлових нір.
Шкідниками заселено 31% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 1,3 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
Мишоподібними гризунами заселено 28% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,3 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами (на крайових смугах).
На посівах багаторічних трав заселення шкідниками становить 68% площ. Середня чисельність колоній – 1,5 кол./га з 2,8 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 5 житловими норами.
Середня чисельність мишоподібних гризунів на неорних землях становить 2,5 кол./га з 3,0 житлової нори, максимально – 5 кол./га з 6 житловими норами.