Метеорологічні умови
В останні дні третьої декади січня (з 28 січня), після тривалих морозів, спостерігалося різке підвищення температури повітря, що сприяло таненню снігу. Така погода трималася протягом трьох днів, денні та нічні температури повітря трималися від 0° до 4° тепла. З 1 лютого погодні умови різко змінилися на сильні морози, які утримуються протягом першої половини І декади лютого. Максимальна температура повітря підвищувалася до 4° тепла, мінімальна температура повітря знижувалася до 20° морозу.
Сніговий покрив упродовж трьох днів теплої погоди повністю розтанув. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3см) на сьогодні знижувалася до 9,3º морозу, промерзання грунту становить 27 см.
Результати відбору монолітів озимих культур
Згідно з методичними рекомендаціями, у господарствах області 22 та 23 січня проведено відбір монолітів озимих культур для встановлення стану їхньої перезимівлі. Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур упродовж січня були задовільними, загрозливих явищ не спостерігалося.
За даними відрощування монолітів озимих зернових культур, загибель рослин у середньому становить 2%, максимально – 5%.
Поширення антициклону з 1 лютого, що спричинив аномально холодну погоду з температурою вночі до 20° морозу, вдень до 11-15º морозу та відсутність снігового покриву, може мати негативний вплив на подальшу перезимівлю озимих культур.
Ситуація, що склалася на сьогодні на посівах озимих культур, вимагає оперативного та чіткого оцінювання їхнього стану до кінця перезимівлі. Рекомендується додатково відбирати зразки рослин після різких змін погодних умов (після сильних морозів, глибоких відлиг) крім загальноприйнятих строків відбору.
Мишоподібні гризуни
Різке підвищення температури повітря в останні дні ІІІ декади січня сприяло активному таненню снігу та підвищеній зволоженості грунту на сільськогосподарських угіддях. Мерзлий грунт унеможливлював поглинання талої води, що спричинило її застоювання (особливо у понижених місцях рельєфу полів) та затоплення житлових нір та колоній шкідників.
Наразі стримуючим фактором розвитку мишоподібних гризунів є утримання холодної та морозної погоди звітного періоду.
На посівах озимої пшениці гризунами заселено 24% обстежених площ. Середня чисельність – 1,1 кол./га з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель у середньому становить 6%.
На посівах озимого ріпаку мишоподібними гризунами заселено 25% обстежених площ. Середня чисельність – 1,1 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель у середньому становить 7%.
На посівах багаторічних трав заселення площ становить 64%. Середня чисельність колоній – 1,3 кол./га з 2,1 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами. Загибель у середньому становить 5%.
Неорні землі на 100% заселені гризунами. Середня чисельність шкідників - 2,5 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально – 4 кол./га з 5 житловими норами.
Розвиток популяції гризунів на сільськогосподарських угіддях і надалі значною мірою визначатиметься погодними умовами.