Метеорологічні умови
У листопаді спостерігалася тепла погода з невеликими опадами. Середньомісячна температура повітря виявилася на 5,1° вище за середню багаторічну та на 4,5° вище за минулорічну та становила 7,6° тепла. Максимальна температура повітря 18 листопада підвищувалася до 15,7° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 25° тепла. Мінімальна температура повітря 25 листопада знижувалася до 0,8° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 1° морозу.
Середньомісячна відносна вологість повітря становила 88%, мінімальна знижувалася до 58%. Сума опадів за місяць становила 30 мм, або 75% норми. У минулому році опадів випало більше - 45 мм, або 113% норми.
29 листопада відбувся перехід середньодобової температури повітря через 5º тепла у бік зниження. Станом на 30 листопада сума ефективних температур повітря вище 5° тепла становила 2772,8°, вище 10º - 1620,9º.
Унаслідок теплої погоди озимі культури протягом декади вегетували. Стан посівів добрий.
Фенологія культур
Озимий ріпак – розетка;
озима пшениця – 3 листки – кущення.
Шкідники та хвороби озимих культур
Триває мляве живлення гусениць озимої совки ІІ покоління на посівах озимих культур. Заселено 36% обстежених площ, середня чисельність - 0,4 гус./м², максимально – 2. За віковим складом гусениці У віку становлять 60%, УІ – 40%.
Личинок хлібної жужелиці виявлено на 8% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Їхнє живлення неактивне, середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 37%, ІІІ – 63%.
Волога погода звітного періоду сприятлива для розвитку та поширення основних хвороб сільськогосподарських рослин, виявлено незначне збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами.
Борошнистою росою уражено 35% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому – 2,5% рослин, розвиток хвороби – 1,5%.
Септоріозом та бурою листковою іржею уражено 17% площ посіву озимої пшениці, у середньому - 1,5% рослин, з розвитком хвороби - 1%.
Кореневі гнилі на посівах озимої пшениці. Уражено 8% площ та 0,5% рослин, розвиток хвороби - 0,5%.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 39% обстежених площ, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 5%. Розвиток хвороби – 1,5%.
Альтернаріозом уражено 30% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1%.
Білу плямистість виявлено на 26% обстежених площ, уражено у середньому 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1%.
Мишоподібні гризуни
Триває неактивне заселення площ посівів озимих культур та багаторічних трав мишоподібними гризунами, виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір гризунів.
Шкідників виявлено на 30% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність – 1,2 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
Гризунами заселено 31% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,2 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
Мишоподібних гризунів виявлено на 90% обстежених площ посівів багаторічних трав, середня чисельність колоній – 1,4 кол./га з 2,1 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 5 житловими норами.
На неорних землях середня чисельність гризунів - 2,5 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально – 4 кол./га з 6 житловими норами.