Ріпак останнім часом зміцнив свої конкурентні позиції на світовому ринку серед олійних культур. Суттєво збільшились валові збори насіння та розширився ринок збуту. Ринкові ціни на насіння та продукти його переробки досягли досить високого рівня. Ріпак - друга в Україні олійна культура, за площею посіву та валовим виробництвом він поступається лише соняшнику. Ріпак - надзвичайно цінна олійна культура, один із важливих джерел рослинної олії. Ріпакова олія за своїм жирно - кислотним складом і смаковими якостями наближається до маслинної і є більш корисною для людини, ніж соняшникова і соєва.

     Ґрунтово-кліматичні умови Дніпропетровської області сприятливі для нормального росту та розвитку рослин ріпаку, як озимого так і ярого, та відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, добра родючість ґрунтів,   їхня задовільна водопроникність та повітропроникність, оптимальна кількість опадів і температурний режим дають змогу, за правильної технології вирощування, отримувати хороший врожай.

 Наряду з тим озимий ріпак – це культура, яка особливо гостро потребує дотримання технології під час вирощування, а також дуже залежить від погодних умов у стартовий період вегетації, у період зимового спокою та навесні.

     Для отримання хорошого врожаю насіння ріпаку необхідно не тільки вдало вибрати сорт (гібрид), дотриматися строків висіву, а й організувати правильну  систему живлення та належний догляд за посівами.

     Сорти або гібриди ріпаку слід обирати з огляду на такі характеристики:

• висока врожайність;
• скоростиглість;
• стійкість до осипання, вилягання та розтріскування стручків;
• стійкість до хвороб та шкідників;
• висока морозостійкість та зимостійкість.

     Посіви ріпаку після відновлення весняної вегетації потребують проведення агротехнічних прийомів з метою створення всіх умов для подальшого інтенсивного росту рослин, утворення гілочок, суцвіть. Важливу роль у цьому відіграє захист посівів від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть становити 30-50 %.

     Хвороби та шкідники завдають значної шкоди посівам ріпаку, тому потрібно подбати про надійний фунгіцидний та інсектицидний захист посівів. Також для  запобігання розвитку хвороб, сіяти потрібно тільки протруєним насінням. У разі появи перших ознак захворювання слід проводити обробку посівів. З екологічного погляду має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку і в період цвітіння ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити обережно - лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну дію).

     На насіннєвих посівах озимого ріпаку своєчасно в період вегетації проводять польове оцінювання. Це оцінювання стану та сортових якостей насіннєвих посівів є основним та невід’ємним   заходом сертифікації насіння для введення його в обіг. Польове оцінювання насіннєвих посівів проводять аудитори із сертифікації (агрономи – інспектори), які отримали свідоцтво аудитора із сертифікації.

     Важливо, що насіннєвий посів ріпаку має бути придатним для чіткого визначення сортової чистоти та інших показників, які впливають на якість насіння. На призначеній насіннєвій  ділянці не має бути інших рослин (інших хрестоцвітих культур: гірчиці сизої та чорної, суріпиці, капусти, редьки), які можуть бути джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення інфекційних хвороб і шкідників.

     Польове оцінювання  озимого ріпаку  проводять у три етапи:

• попереднє обстеження (організаційні заходи) – за два тижні до початку цвітіння;
• польові обстеження (контроль  запилення) – під час цвітіння;
• остаточне оцінювання (сортові ознаки) – на початку фази повної фази повної стиглості насіння.

     За результатами польового оцінювання та встановлення відповідності посіву заявленій категорії аудитором із сертифікації складається акт польового оцінювання посіву. Остаточні результати визначення сортових якостей насіння, призначеного для реалізації, зазначають у сертифікаті, що засвідчує сортові якості насіння. Використання  для посіву насіння, що не має відповідного сертифіката, забороняється.

     Отже, позитивний результат у вирощуванні ріпаку можна отримати при застосуванні всіх вищенаведених заходів у комплексі. При цьому необхідно враховувати особливості культури, яка вирощується, та кліматичні умови регіону.