Нестійкість кліматичних умов на планеті впливає на вирощування сільськогосподарських культур, особливо на озиму пшеницю. Для отримання стабільних високих урожаїв пшениці аграрії повинні ретельно дотримуватися вимог технології вирощування, й особливо це важливо в зимово-весняний період, коли посіви ослаблені.

     Нагадуємо, що на морозостійкість та зимостійкість озимої пшениці впливають такі чинники: сортові особливості, стадія розвитку рослин, ступінь їх загартування, стан ґрунту. Часто причиною загибелі посівів культури є те, що волога, яка міститься в клітинах її тканин, замерзає. Крижана кірка, що утворилася на невкритих снігом рослинах, відтягує їх воду і зневоднює протоплазми. Клітини рослин пшениці гинуть або суттєво зменшують власну продуктивність. За поступового зниження температури рослина, втрачаючи вологу, підвищує концентрацію клітинного соку. Він підвищує стійкість озимини до низьких температур. Загалом загартування озимої пшениці триває протягом 18 – 20 днів. Озимі також часто вимерзають, коли загартування перестає діяти. Це трапляється, коли тане сніг і на поверхні ґрунту встановлюється критично низька температура.

     Зимівля озимої пшениці виявляється під загрозою, коли рослини, що під шаром снігу, не маючи достатньої кількості світла, починають інтенсивно дихати, відбувається їхнє вуглеводне виснаження. Озима пшениця уражається сніговою пліснявою. Цей процес називається випріванням посівів. Традиційно це трапляється на початку та наприкінці зимового періоду. Також випріває озима пшениця на ранніх термінах сівби або під яку восени внесли надмірну дозу азотних добрив.

     Застій вологи восени чи навесні внаслідок великої кількості опадів у низинних районах, на глинистих водонепроникних ґрунтах призводить до вимокання озимих культур. Через обмеженість доступу кисню та надмірних витрат цукрів рослини гинуть. За 8 – 10 днів після підтоплення посіви культури починають жовтіти, а ще за 12 – 15 днів – гинуть. Для запобігання вимоканню озимої пшениці не лінуйтеся нарізати в ґрунті борозенки ґрунтообробними агрегатами, щоб зайва волога могла зійти з посівів.

     Збільшення або зменшення кількості верхнього шару ґрунту під час замерзання оголяє вузол кущіння, обриває корені озимини. Уникнути проблеми допоможе низка агротехнічних заходів: обробіток ґрунту за 20 днів до сівби насіння, прикочування ґрунту до або після сівби. Якщо все це не допомогло, то навесні аграрії прикочують ґрунт кільчастим котком. Високі шанси, що озимі культури знову вкореняться і далі нормально розвиватимуться.

     Часті відлиги, заморозки, різкі перепади температур взимку та навесні призводять до утворення на ґрунті крижаної кірки. Вона порушує газообмін, обмежує надходження кисню до озимих рослин. За допомогою голчастих борін можна частково зруйнувати крижану кірку. Також позбутися її можна за допомогою розкидання попелу, перегною, торфокрихти або мінеральних добрив.