Для отримання якісного посівного матеріалу озимих культур з настанням весни слід проводити належний догляд за насінницькими посівами. Після тривалого зимового періоду виснажені рослини відновлюють вегетацію і потребують багато поживних речовин. Весняне підживлення азотними добривами є одним з обов’язкових етапів вирощування насіння озимих культур. При цьому слід враховувати стан посівів, попередників, кількість внесених добрив перед посівом, починати підживлення посівів потрібно за два-три дні до відновлення вегетації, коли середньодобова температура переходить через плюс 50 С. Для підвищення якості насіння, зокрема енергії проростання та схожості, дози азотних добрив слід зменшувати.
Найбільш поширеними формами азотних добрив є аміачна селітра, карбамід, КАС, сульфат амонію. Ефективним є також застосування водорозчинних добрив на хелатній основі, які мають збалансоване співвідношення макро - та мікроелементів порівняно із твердими туками.
Основна кількість азоту вноситься у перше та друге підживлення. Друге підживлення рекомендовано проводити в період, коли закінчується кущення і починається вихід у трубку, третє – в період колосіння. Якщо два перші підживлення працюють на продуктивні стебла і на розмір колосу, то третє спрямоване на формування якості насіння.
Перше весняне підживлення озимих проводять після сходу снігу при поновленні вегетації рослин. Друге підживлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, мікродобрив, регуляторів росту у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30 кг/га діючої речовини.
Суттєвого поліпшення якості насіння і товарного зерна можна досягти в разі пізнього підживлення посівів карбамідом у дозі 30-40 кг/га діючої речовини за активного функціонування прапорцевого листка або в період між фазою колосіння рослин і фазою молочної стиглості зерна. Концентрація водного розчину (за діючою речовиною) у фазі колосіння не повинна перевищувати 15%, а на початку молочної стиглості зерна – 20%. Менші дози азоту слід використовувати за спекотної посушливої погоди і в пізні фази розвитку рослин, більші – у вологу погоду й на добре розвинених посівах.
У процесі весняного догляду за озимими культурами може бути корисним боронування посівів середніми або важкими боронами, залежно від стану поля. За допомогою боронування можна зруйнувати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари грунту, покращити доступ повітря до коріння й у такий спосіб інтенсифікувати мікробіологічні процеси у грунті, звільнити рослини від пагонів і листків, що відмерли упродовж зимівлі, покращити освітленість конусів наростання і сприяти формуванню нормально розвиненого колоса. Тип борони добирають зважаючи на фізичний стан ґрунту і рослин.
Система догляду за насінницькими посівами озимих культур, крім підживлень, включає також захист рослин від бур’янів, хвороб та шкідників. Для боротьби з борошнистою росою, септоріозом, фузаріозом, іржею доцільно застосовувати фунгіциди.
Також при необхідності захисту насіннєвих посівів від бур’янів варто вчасно проводити обробку гербіцидами. Перевагу слід надавати гербіцидам, які контролюють широкий спектр бур’янів , мають тривалий період застосування ( від весняного кущіння до появи прапорцевого листка).
Однією з головних причин зниження якості насіння і товарного зерна пшениці є поширення у посівах клопа шкідливої черепашки. Навесні клопи живляться соками стебел молодих рослин, унаслідок чого центральний листок жовтіє, скручується і відмирає. Після колосіння – наколюють стебла нижче колоса, від чого він набуває білого кольору. Потім пошкоджують зерно в період його формування і достигання. Змінюється не лише зовнішній вигляд уражених зернин, а й внутрішня будова. Зернини, пошкоджені в ранній стадії стиглості, стають легкими, щуплими, зморшкуватими, втрачають схожість. Зернини, уражені у фазі воскової стиглості, мало змінюються за формою, інколи в окремих місцях спостерігається зморшкуватість.
За масового розмноження клопа черепашки знизити його шкідливість можна лише за допомогою інсектицидів. Застосування інсектицидів у період формування – початок молочної стиглості зерна, можна поєднувати з позакореневим підживленням карбамідом.Головним чинником успіху у вирощуванні насіння озимих є своєчасне проведення всіх агротехнічних заходів.