Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області пояснює, чому варто впроваджувати культ здорового харчування серед дітей.

Людина харчується постійно - від народження й до смерті, і тенденція харчування в Україні негативна: приблизно 60% дорослих мають надмірну вагу або ожиріння. Тобто люди не харчуються так, як це треба робити. Аби змінити ситуацію, є найбільш ефективні інтервенції. І перша з них - дитяче харчування.

Харчові звички закладаються нами з дитинства, і, зазвичай, малюки, яких батьки привчали харчуватись правильно, обмежували вживання фастфуду та шкідливої їжі, у дорослому віці підтримують цю модель поведінки. А школа - це середовище, яке з початку життя формує здоровий вибір у майбутніх дорослих людей. Якщо діти, приходячи щодня до школи, будуть бачити і їсти лише здорові продукти, вони можуть впливати на своїх батьків. А отже, зможуть змінити ситуацію вдома.

Понад дві третини українців мають нездорові харчові звички, сформовані ще в дитинстві. Відповідно, 69% батьків усвідомлюють, що недостатньо знають про користь продуктів чи їхню шкоду. Тому нині 67% школярів беруть із собою з дому нездорові перекуси та солодощі замість збалансованих снеків та фруктів. Отже, аби виростити здорову націю, необхідно дотримуватися правил харчування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», можна виділити основні особливості продуктів у шкільному харчуванні:

- приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;

- картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше двох разів на тиждень у разі п’ятиденного перебування у школі або не більше трьох разів на тиждень у разі 6-7-денного перебування;

- відварювати овочі, щоби приготувати салати на наступний день, не можна, салати треба заправляти перед видачею;

- необхідно надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон: наприклад, обирати гречку замість рису;

- надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння;

- м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;

- рибу мають давати двічі на тиждень: учням початкової школи необхідно видавати порції 60 г, учням 5-9 класів - 90 г, старшокласникам - 120 г;

- щодня дитина має отримувати на сніданок молочні чи кисломолочні продукти, бажано з доданим вітаміном D: склянку молока 2,5-3,2% жирності або 125 г йогурту 1,5-2% жирності чи кефіру 2,5-3,2% жирності. Напій можна замінити такими продуктами: 125 г кисломолочного сиру або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого. І ще такі самі порції сиру чи сметани учні повинні отримувати тричі на тиждень на обід;

- насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;

- у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але про їхню наявність треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й додавання цукру;

- сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі;

- питна вода має бути доступна завжди під час їди, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукрів та підсолоджувачів.

У закладах освіти заборонено замовляти та використовувавати/реалізовувати технологічно-оброблені м’ясні та рибні продукти, м’ясо та яйця водоплавної птиці, річкову рибу, харчові продукти (зокрема снеки) із вмістом солі понад 0,12 грама натрію або еквівалентної кількості солі на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів, непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені з непастеризованого молока, гриби, каву та кавові напої, рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів, газовані напої, зокрема солодкі газовані та енергетичні напої, непастеризовані соки, продукцію домашнього виробництва.

Окремо звертаємо увагу на алергії та непереносимості окремих продуктів у дітей.

За останні десятиліття харчова алергія у дітей, на жаль, стала досить популярним захворюванням - кількість випадків харчових алергій серед дітей значно зросла.

Діти з харчовими алергіями мають споживати збалансований набір харчових продуктів з енергетичною та поживною цінністю відповідно до вікових та статевих потреб для забезпечення оптимального росту і розвитку. Виключення продукту, який зумовлює харчову алергію, має бути компенсованим індивідуальною модифікацією харчування для запобігання дефіциту харчових речовин.

Батьки школярів можуть підтримати загальношкільний підхід до здорового харчування та допомогти своїй дитині навчитися та виробити ставлення, формувати звички й уподобання до здорового харчування, зокрема:

- бути прикладом для наслідування щодо здорового харчування та поведінки;

- залучати дітей до здорового харчування вдома;

- надавати перевагу здоровій їжі та напоям при формуванні ланч-боксу для дітей із собою в школу;

- допомагати школі планувати, реалізовувати й оцінювати ініціативи щодо здорового харчування.