Ідентифікація тварин – завжди актуальна тема для власників домашніх вихованців. На сьогодні, щоб вільно подорожувати зі своїм домашнім улюбленцем країною та за її межі, власник повинен мати підтвердження, що саме ця тварина перебуває на ветеринарному контролі, є здоровою, має всі необхідні ветеринарні обробки та не переносить хвороб, в тому числі спільних для людей і тварин. Для цього тварина повинна бути ідентифікована, тобто мати  індивідуальний номер-ідентифікатор.

     Існують різні способи ідентифікації: ставлять клеймо, наносять татуювання, вішають бирки, роблять проколи або надрізи вух. Часом ці процедури досить болючі. В наш час найбільш популярним стає чипування тварин. Це розповсюджена практика більшості західних країн та існує у світі більше 20 років.

     З 26 травня 2003 року Європейський парламент прийняв положення, за яким усі тварини, які перетинають європейські кордони, повинні мати електронний документ – вживлений мікрочип  (за винятком тварин, які мають татуювання і документи, які підтверджують, що його зробили до 3 липня 2011 року).

     Мікрочип також незамінний для дослідницької роботи, бо дає змогу ідентифікувати будь-яку тварину. Природоохоронні організації за допомогою системи ідентифікації контролюють  міграції диких тварин.

     Чипування, або електронна ідентифікація тварин – це легкий у використанні, швидкий, безболісний і безпечний метод ідентифікування тварин. Чипувати можна собак, котів, птахів, сільськогосподарських та екзотичних тварин. Цю процедуру, без застосування загального наркозу, можуть провести ветеринарні спеціалісти у багатьох спеціалізованих лікарнях у будь-якому віці тварин, оскільки вік не сприяє відторгненню організмом капсули, незалежно від її місця розташування.

     Під час проведення цієї процедури тварині імплантується під шкіру мікрочип – маленька стерильна капсула із біосумісного скла, розміром 12х2 мм, яка вводиться  в ділянці холки (місце між лопатками чотирилапого) за допомогою одноразового аплікатора, схожого на шприц. У середині скляної капсули – кремнієвий чип, що несе унікальний індивідуальний                15-значний цифровий код,  разом з феритовим сердечником і мідною котушкою, яка приймає і посилає інформацію на зчитуючий пристрій. У звичайному стані мікрочип повністю пасивний і нічого не випромінює, поки його на короткий час не активує сканер. Цифровий код закріплюється за твариною індивідуально і залишається за нею впродовж усього життя.

     Після введення мікрочипа цей код заноситься до електронної бази чипованих тварин. У коді міститься інформація про вихованця: щеплення, забарвлення, дата народження тощо. Крім того, вводиться інформація про власника: прізвище, ім`я, адреса, телефон.  Дані зберігаються у єдиному реєстрі (єдина база чипованих  тварин України, міжнародна онлайн база даних). Усі норми виробництва, розміри та інші параметри мікрочипа повинні відповідати міжнародним стандартам ISO 11784/11785. Для зчитування інформації з мікрочипа використовуються сканери, які також відповідають міжнародному стандарту ISO, що дозволяє зчитувати чипи різних типів і виробників. Сканер  генерує радіосигнал низької потужності, сигнал збуджує мікрочип, який передає на сканер інформацію з ідентифікаційним номером тварини.

     Таким чином, чипування виключає, що вашу тварину переплутають з чиєюсь. Ще одна причина – участь у виставках. У цьому разі обов'язкова вимога – наявність у тварини мікрочипа (номер якого занесений і в родовід), який дозволяє ідентифікувати надану для контролю кішку або собаку та усунути їх підміну іншою твариною.

     Якщо власник слідкує за здоров’ям свого улюбленця та відвідує ветеринарного лікаря, то чип дозволить лікарні спростити ведення обліку тварин. У деяких закладах історії хвороб тварин і профілактичних заходів мають ті ж номери, що і номер мікрочипу.

     У разі, якщо тварина загубилася, її можна легко повернути власнику, зчитавши чип у будь-якій ветлікарні. Власник тварини негайно отримає повідомлення про місце зчитування чипу. Як свідчить статистика, у містах-мільйонниках щодня губиться близько 20 собак.         Лише 15% господарів вдається знайти своїх улюбленців, тоді як інші тварини стають безпритульними.

     Отже, прийнявши рішення про сумісну подорож зі своїм чотирилапим улюбленцем, слід завчасно уточнити правила в’їзду до країни, яку плануєте відвідати. Треба правильно оформити документи на тварину, дотриматись вимог щодо вакцинації, здійснити належні обробки та чипувати вихованця. Це допоможе здійснити бажану подорож і отримати незабутні враження разом зі своїм чотирилапим другом.