Кокцидіоз є поширеним паразитарним кишковим станом, викликаним мікроскопічним, одноклітинним організмом, відомим зазвичай як кокцида. Хоча існує кілька типів кокцид, собаки з цим станом зазвичай інфіковані Isospora canis, тоді як кішки інфіковані Isospora felis.
Кокциди мають складний цикл розвитку. Представники роду Eimeria розвиваються за трьома фазами: мерогонії (шизогонії) і гаметогонії (в організмі одного живителя) та спорогонії (у навколишньому середовищі).
Худоба і птиця заражаються еймеріями через корм та воду при наявності у них зрілих ооцист (одна зі стадій розвитку найпростіших класу споровиків), також механічними переносниками може бути людина та її предмети догляду. Хвороботворний вплив еймерій на організм живителя проявляється внаслідок механічного руйнування великої кількості епітеліальних клітин кишечника та печінки при мерогональному розмноженні паразита. Виявлено, що одна хвора тварина за добу виділяє у зовнішнє середовище від 9 до 980 млн ооцист еймерій. Це свідчить, що в організмі живителя гине більше як 500 млн епітеліальних клітин кишечника. Всмоктування з уражених органів продуктів гнильного розпаду загиблих клітин призводить до сильної інтоксикації і діяльності гнильних мікробів.
Порушення нормальної функції травного каналу й паразитування гельмінтів створюють сприятливі умови для розвитку кокцид. Інтоксикація організму живителя продуктами загиблих клітин, обміну еймерій, гнильної мікрофлори, зміни фізико-хімічного складу крові призводять до порушення нервової системи, внаслідок чого виникають пригнічення тварин, парези та паралічі кінцівок, настає коматозний стан.
Симптоми кокцидіоза у людини починають проявлятися вже після 5-10 днів з моменту початку бурхливого розмноження паразитів у тонкому кишечнику. Триває гостра стадія захворювання 1-2 тижні й характеризується активним розподілом бактерій. Коли кокциди переходять до статевого розмноження, гостра симптоматика поступово сходить нанівець.
Частіше всього спостерігаються такі симптоми: