Боротьба із задухою риби в зимовий період

     У зимовий період уповільнюються всі процеси життєдіяльності риби. Щоб біоресурси могли з легкістю перезимувати, у водоймах повинні бути сприятливі природні умови. Температура, хімічний склад та кисневий режим водойм мають досить важливе значення для риби у холодний період.

    Шукаючи найбільш сприятливі місця для зимівлі, риба мігрує до зимувальних ям. Найбільша небезпека для риб існує наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується, і в деяких частинах водойм утворюються так звані «мертві зони».

    У зимувальні ями, особливо на річках, течією заноситься намул з великою кількістю органічних речовин. Риба і тут не знаходить достатньої кількості кисню і, якщо ще має енергію, виходить з ям. Деякі власники саморобних присадибних ставків, де єдине водопостачання – підземне джерело, тішаться що їм не треба турбуватися про аерацію води. У дійсності ж у воді підземних джерел немає розчиненого кисню.

    Риба, ослаблена незадовільним газообміном, виснажена. Крім того, від низької температури води відбувається охолодження та порушення обміну речовин.

    Найбільше потерпає від замору риба водойм з незадовільним гідрохімічним складом води, виснажена відсутністю належної кількості корму, та риба з хронічними захворюваннями.

    З другої половини лютого – на початку березня найінтенсивніше відбувається процес гниття водоростей та іншої органіки, першими в ополонках з’являються водні комахи, а за ними підпливають найбільш вимогливі до вмісту розчиненого у воді кисню риби: судаки, окуні, йоржі, далі – плітки, лящі, коропи, останніми – карасі та лини. Ослаблена риба втрачає координацію рухів, її зносить вниз по течії, де вона гине. Ознаки замору супроводжуються неприємним запахом від води.

   Основним методом боротьби із задухою є аерація води киснем. Для поліпшення кисневого режиму протягом зими треба рубати ополонки на водоймах. Щоб ополонка не замерзла при зниженні температури повітря, її необхідно утеплити. Для цього в неї вставляють гілки очерету, інших рослин з порожніми стволами. Таким чином, навіть у мороз водоймище підживлюватиметься киснем, рятуючи рибу від замору.

   Механічними засобами можна переміщувати воду в ополонках, збагачуючи її киснем, перекачувати воду через повітря з однієї ополонки в іншу насосами та помпами. Також необхідно зчищати сніг з льоду на більшій по можливості площі водойм. Якщо є можливість на водоймі, необхідно створити приток і виток води. При цьому вода в процесі свого руху збагачується киснем.

   Також неабияку користь можуть принести рибалки – аматори. Щоб спіймати кілька рибин, рибалка свердлить кілька десятків ополонок. Це повинні враховувати власники орендованих чи приватизованих ставків.

   Рибні запаси – наше спільне надбання, і дбати про їх збереження і примноження маємо всі разом.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux